Актуальні питання законодавчого забезпечення у сфері державної підтримки суб’єктів агробізнесу під час воєнного стану

Abstract

Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад державної підтримки суб’єктів агробізнесу під час воєнного стану. Проаналізовано сучасне законодавство у сфері державної підтримки агробізнесу. Встановлено, що центральний законодавчий акт - Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» не містить визначення поняття «державна підтримка сільського господарства», має значну кількість внесених змін та ряд виключених положень, що свідчить про декларативність більшості норм, безсистемність та неефективність правового регулювання у вказаній сфері. Закрі-плений на нормативно-правовому рівні перелік видів державної підтримки суб’єктів агробізнесу, таких як фінансова, бюджетна, кредитна, податкова, організаційно-регулятивна, страхова, формує уявлення достатності забезпечення сільськогосподарських товаровиробників державною підтримкою для успішного провадження ними господарської діяльності, забезпечення продовольчої безпеки, розвитку сільських територій. Проте, більшість заходів, передбачених різними видами державної підтримки, не знаходять реального втілення в діяльності суб’єктів агробізнесу. Враховуючи повномасштабні воєнні дії на території України, змінилась організаційна структура виробництва у галузі сільського господарства, структура використання сільськогосподарських угідь, територіальне розміщення сільськогосподарських товаровиробників тощо. Тому доведено доцільність розробки новітньої концепції державної підтримки суб’єктів агробізнесу, що дасть поштовх для використання економічного потенціалу сільських територій. Розробка новітньої концепції державної підтримки суб’єктів агробізнесу у воєнний та повоєнний період надасть можливість розвитку дрібнотоварних форм господарювання у сільському господарстві, сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки, формуванню правових механізмів визначення та фінансування стратегічних пріоритетів державної підтримки агробізнесу з урахуванням соціально-економічного розвитку країни на довгострокову перспективу.

The article is devoted to the study of the theoretical and legal foundations of the governmental support of agricultural business under the martial law. The current legislation in the field of the governmental support for agribusiness was analyzed. It was established that the central legislative act - the Ukrainian Law that is called “About Governmental Support of Agriculture of Ukraine” does not contain a definition of the concept of “governmental support of agriculture”, has a significant number of amendments and a number of excluded provisions, which indicates the declarative nature of most norms, the lack of system and ineffectiveness of legal regulation in the specified field. The list of types of governmental support for agribusiness entities, such as financial, budgetary, credit, tax, organizational-regulatory, insurance, established at the regulatory and legal level, forms an idea of the sufficiency of providing agricultural commodity producers with governmental support for their successful implementation of economic activities, ensuring food security, development of rural territory However, most of the measures provided for by various types of governmental support do not find real implementation in the activities of agribusiness entities.Taking into account the full-scale military actions on the territory of Ukraine, the organizational structure of production in the field of agriculture, the structure of agricultural land use, the territorial location of agricultural producers, etc., has changed. Therefore, the expediency of developing the latest concept of governmental support for agribusiness entities, which will give an impetus to the use of the economic potential of rural areas, has been proven. The development of the newest concept of governmental support for agribusiness entities in the war and post-war period will provide an opportunity for the development of small-scale forms of management in agriculture, will contribute to food security, the formation of legal mechanisms for determining and financing strategic priorities of state support for agribusiness, taking into account the country’s long-term socio-economic development.