Мікротопоніми префіксально-нульового типу на теренах Південно-Західного Опілля

Abstract

Наукові розвідки у сфері вивчення топонімного словотвору досі не втрачають своєї актуальності. Адже як загальні, так і власні географічні найменування є органічним компонентом кожної мовної системи та підпорядковуються її нормам та закономірностям. Тим не менше кожен регіон вирізняється наявністю свого часу сформованих структурно-слововотвірних моделей із відповідними кількісно-якісними показниками, що пов’язано передусім з історією його заселення, взаємодією мов і діалектів тощо. У статті розглянуто один з основних підходів до аналізу пропріальної деривації, а саме префіксацію у межах морфологічного термінотворення на прикладі 240 монолексемних фактів, зафіксованих у синхронії на території Рогатинщини й Галичини Івано-Франківської області та Бережанщини й Підгаєччини Тернопільської області. Встановлено, що з-посеред репрезентантів трьох різновидів афіксації назви префіксально-нульового типу на землях Південно-Західного Опілля малопоширені з огляду на обмежені словотвірні можливості своїх формантів. Це є характерним явищем і для решти етнографічних регіонів України. Найбільшою продуктивністю з-поміж усіх типових для обстежуваного краю відзначилися афікси за- і під-, відповідно 105 та 83 одиниці. Раритетними однак на цій території виявилися різновиди з префіксами між- (межи-), на-, над- (понад-). Їх мотивувальними основами слугують як пропріативи, так й апелятиви в називному або орудному відмінку однини або множини. Попри те, що у лексикографічних документах ХІV–ХVІІ ст. побутують утворення на зразок Загорá, Підлíс, у діахронії вони є фактично рідкісними прикладами. Крім цього, з’ясовано семантико-дериваційні особливості мікротопонімів префіксально-нульового типу у світлі наукових розвідок українських та зарубіжних дослідників та представлено їх відповідні квантитативні показники.

Scientific explorations in the field of toponymic word-formation still do not lose their relevance. After all, both general and proper geographical names are an organic component of every language system and are subject to its norms and regularities. Nevertheless, each region is distinguished by the presence of structural and word-forming models formed in its time with corresponding quantitative and qualitative indicators, which are primarily related to the history of its settlement, the interaction of languages and dialects, etc. The article examines one of the main approaches to the analysis of proper derivation, namely prefixation within morphological term formation using the example of 240 monolexemic facts recorded in synchrony on the territory of Rohatyn and Halychyna of Ivano-Frankivsk region and Berezhany and Pidhaitsi of Ternopil region. It was established that among the representatives of the three types of affixation, names of the prefix-zero type in the lands of South-Western Opil’a are not common due to the limited word-forming possibilities of their formants. This is a characteristic phenomenon for the rest of the ethnographic regions of Ukraine. Affixes za- and sub-, respectively 105 and 83 units, were noted for the highest productivity among all typical for the examined region. However, varieties with the prefixes inter- (border-), na-, nad- (over-) turned out to be rare in this territory. Their motivational bases are both propriatives and appellatives in the nominative or instrumental singular or plural. Although in the lexicographical documents of the 14th–17th centuries formations such as Zagorá, Pidlís are common, in diachrony they are rare examples. In addition, the semantic and derivational features of microtoponyms of the prefix-zero type are clarified in the light of scientific investigations of Ukrainian and foreign researchers, and their corresponding quantitative indicators are presented.