Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62046
Назва: Елементи низького стилю у старо-українських драмах XVII – XVIII ст. як вияв демократизації літературної мови
Інші назви: The elements of vulgar style in Old-Ukrainian dramas of the 17th – 18th centuries as a manifestation of the literary language democratization
Автори: Москальчук, Г. О.
Ключові слова: народно-розмовна лексика, староукраїнська літературна мова, бароко, теорія про функціональні слоги, лібералізація мови, colloquial speech, Old-Ukrainian literary language, Baroque, theory of functional phraseology, language liberalization
Дата публікації: 2022
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Москальчук, Г. О. Елементи низького стилю у старо-українських драмах XVII – XVIII ст. як вияв демократизації літературної мови / Г. О. Москальчук // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2022. – Т. 2, вип. 23. – С. 30–33. – Бібліогр.: с. 33 (5 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/23/part_2/5.pdf
Серія/номер: Закарпатські філологічні студії;
Короткий огляд (реферат): У статті на матеріалі драматичного тексту періоду зрілого українського бароко «Царство Натури Людской» (1698 р.) проаналізовано процеси лібералізації та демократизації мовної системи староукраїнської мови. Драматичний текст визначено як такий, що репрезентує особливості тогочасного народно-розмовного мовлення, оскільки є художнім відображенням реального комунікативного процесу. Розглянуто витоки теорії про функціональні слоги, зроблено висновок про те, що розмивання меж між функціональними підсистемами, зокрема поступове проникнення окремих народно-розмовних елементів низького стилю у високий, характеризує як процес розширення сфери використання староукраїнської мови, так і визначає початок процесу її демократизації. Серед проаналізованих особливостей на морфологічному рівні прикладами з тексту проілюстровано систематичне вживання кличного відмінка, закінчення -ҍмо/-ҍм та -ҍте у дієсловах наказового способу множини, послідовне використання граматичної морфеми нехай. Зроблено висновок про розширення словникового складу староукраїнської мови високого слогу за рахунок введення автором у текст лексики української народної мови та іншомовних запозичень. Окремо висвітлено особливості вживання композитних утворень як таких, що є відображенням індивідуальності мовотворчості тогочасних авторів. Відзначено, що оновлення синтаксичної системи відбувається за рахунок активного входження до текстів структур усного мовлення, зокрема синтаксичних фігур, що мають умовно-діалогічний характер та елементів експресивного синтаксису. Зроблено висновок, що ослаблення стильових обмежень, переорієнтація письмового художнього тексту на національно-розмовне мовлення та посилення його експресивності у комплексі призвели до активізації процесів демократизації та лібералізації староукраїнської літературної мови.
The article analyses the processes of liberalization and democratization of the lingual system of the Old-Ukrainian language based on the material of the dramatic text of the High Ukrainian Baroque “The Kingdom of Human Nature” (1698). The processes of liberalization and democratization of the lingual system of the Old-Ukrainian language have been analyzed. The dramatic text is defined as manifesting the peculiarities of the colloquial language of those times since it is the artistic reflection of the natural process of communication. The origin of the theory of functional phraseology is considered, the conclusion is made that the blurring of limits between the functional sub-systems, in particular, the gradual penetration of separate vulgar elements into the elevated style characterizes both the process of the extension of the sphere of Old-Ukrainian language application and determines the beginning of the process of its democratization. The analyzed peculiarities at the morphological level include the examples from the text which illustrate the systematic usage of the exclamatory case, meaning “-ҍмо/-ҍм” and “-ҍте” in the verbs of the imperative mood of the plural number, consecutive usage of the grammatical morpheme “nekhai”. The conclusion is drawn on the extension of the vocabulary of the Old-Ukrainian language of elevated style due to the introduction of vulgar Old-Ukrainian language and foreign borrowings into the text. The peculiarities of the usage of compound formations as the ones reflecting the uniqueness of the formation of new words and expressions by the authors of those times are provided a separate coverage. It is outlined that the syntactical system is updated due to the active penetration of the colloquial language into the texts, in particular, the syntactical figures of conventionally–dialogic nature and elements of the expressive syntax. The conclusion is drawn that weakening of the stylistic limits, change of the orientation of the written artistic text towards the national colloquial language and intensification of its expressiveness in combination resulted in the activation of the democratization and liberalization of the Old-Ukrainian literary language.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62046
ISSN: 2663-4899
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 23 Том 2 2022

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЕЛЕМЕНТИ НИЗЬКОГО СТИЛЮ У СТАРО-УКРАЇНСЬКИХ ДРАМАХ.pdf416.06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.