Вектор відносин між поляками і українцями в часо-просторі Австро-Угорської імперії: мовно-політичний вимір

Abstract

Статтю присвячено короткому аналізові політичних та мовних відносин між поляками та українцями на теренах Східної Галичини, зокрема подано історичну довідку розвитку Східної Галичини, наголошено на державницькому статусі української мови в Литовському королівстві, описано проєкт, підготовлений польськими політиками, відповідно до якого українці як нація повинні були перестати існувати, названо розпорядження центрального уряду, які були видані на користь української мови. І у Великому Литовському князівстві , і в перші роки польського панування у Східній Галичині, українці почували себе рівноправними. Українська мова була урядовою: нею видавали закони, судові рішення, розмовляли князі та придворна челядь. Одна поляки задумали і почали втілювати в життя проєкт на знищення Русі. Такий проєкт був складений на початку 17 ст., а став відомим на початку 18 ст. Після розпаду Польщі територія Східної Галичини була приєднана до Австро-Угорської держави. У 1848 р. після оголошення Конституції галицькі українці почали домагатися своїх як прав. Австрійська держава офіційно визнавала Східну Галичину як окрему адміністративно-територіальну одиницю, і ґарантувала українцям право розвивати та вдосконалювати рідну мову. З цією метою центральний уряд видавав накази, а окремі галузеві міністерства – розпорядження. Поляки, не втративши надію відродити державу «від моря до моря» намагалися перешкодити такій політиці Австрії щодо галицьких українців. Вони писали до Відня доноси, у яких звинувачували галичан. Польща, захопивши українські міста Галич і Володимир, прийшла не у варварську країну, а в державу, у якій панували свої порядки, закони. Ця територія була розвиненіша,, аніж Польща. Тривалий час на цих землях українська мова була державною Та згодом поляки підготували план «знищення Русі». У цьому документі представникам польської національності рекомендували ігнорувати українців на всіх півнях: від політичного до приватного. Поляки сподівалися, що такими діями зможуть асимілювати українське населення. Така загарбницька політика призвела до розпаду Польщі. Українське населення почало знову почувати себе самостійним народом. Австрія підтримувала східних галичан. Уряд у Відні видавав розпорядження, у яких гарантував українцям право розвивати свою народність та плекати рідну мову. Східні галичани завжди толерували свою прихильність до Австрійської держави. Уряд також симпатизував українцям. Це давало підстави галичанам звертатися до Відня з різними проханнями, зокрема місцеве населення, не маючи змоги добитися справедливості від місцевої влади, просили Австрійський уряд законним шляхом забезпечити функціонування української мови в усіх сферах життя українців Галичини.

The article is devoted to a brief analysis of political and linguistic relations between Poles and Ukrainians in Eastern Halychyna, in particular, a historical reference to the development of Eastern Halychyna is given. The state status of the Ukrainian language in the Kingdom of Lithuania was emphasized. A project prepared by Polish politicians, according to which Ukrainians as a nation had to cease to exist, was described. The regulations of the central government, which were issued in favor of the Ukrainian language, were mentioned, and it was pointed out that in the conditions of statelessness that lasted for many centuries, Ukrainians were deprived of the right to develop both their nation and the Ukrainian language. Both in the Kingdomof Lithuania and in the first years of Polish rule in Eastern Halychyna, Ukrainians felt equal. The Ukrainian language was the official language: it was used to issue laws, court decisions, spoken by princes and courtiers. But the Poles conceived and began to implement a project to destroy Rus. Such a project was drawn up in the early 17th century and became known in the early 18th century. After the disintegration of Poland, the territory of Eastern Halychyna was annexed by the Austrian-Hungarian state. In 1848, after the proclamation of the Constitution, Halychyna Ukrainians began to claim for their rights. The Austrian state officially recognized Eastern Halychyna as a separate administrative-territorial unit, and guaranteed Ukrainians the right to develop and improve their native language. The central government issued orders and certain branch ministries issued orders to meet this purpose. Having captured the Ukrainian cities of Halych and Volodymyr Poland did not come to a barbaric country, but to a state ruled by law and order. This territory was more developed than Poland. For a long time the Ukrainian language was the state language in these lands. Later, the Poles prepared a plan to "destroy Rus." Representatives of Polish nationality were recommended in this document to ignore Ukrainians on all levels: from political to private. The Poles hoped that such actions would be able to assimilate the Ukrainian population. Such an aggressive policy led to the disintegration of Poland. The Ukrainian population began to feel like an independent nation again. Austria supported the Eastern Halychynians. The government in Vienna issued decrees guaranteeing Ukrainians the right to develop their nationality and cultivate their native language. Eastern Halychynians always tolerated their commitment to the Austrian state. The government also had sympathy for Ukrainians. This gave the Halychynians the reason to appeal to Vienna with various requests. And local population, unable to obtain justice from the local authorities, asked the Austrian government to legally ensure the functioning of the Ukrainian language in all spheres of life of Ukrainians in Halychyna.