Функційно-синтаксичні параметри ремаркових надфразних єдностей в драматичному тексті буковинських письменників

Abstract

У статті на матеріалі драматичного тексту буковинських письменників (Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Яричевського) проаналізовно функційні особливості та синтаксичний статус ремаркових надфразних єдностей. З’ясовано, що ремаркова надфразна єдність будується за принципом малого дозування інформації, тобто для повідомлення драматург підбирає невелику кількість речень, які групуються навколо часових і просторових характеристик. Стислість та лаконічність зумовлюють використання у складі ремаркових надфразних єдностей непоширених двоскладних та односкладних речень з дієсловами у формі дійсного способу теперішнього часу, а також неповних, еліптичних речень із переважанням іменних структур. Описано типи ремаркових кнструкцій за інтродуктивними ремарками, що інформують про місце і час подій, знайомлять з персонажами, подають їхню характеристику, вказують на те, чим вони зайняті на початку театральної дії. Особливістю таких ремарок є автономність, вони не прив’язані до мовлення персонажів, що й зумовлює специфіку їхньої структури та функціонування в драматичному тексті. Ремаркові надфразні єдності розглянуто через категорію зв’язності драматичного тексту, яка передбачає міжкодовий зв’язок між реплікою і ремаркою, що сприяє розумінню діалогічних партій персонажів. Зв’язність тексту зреалізована поєднанням компонентів, які формують речення, поєднанням речень у межах надфразної єдності і поєднанням надфразних єдностей у тексті. В авторських ремарках драматурги подають найважливішу інформацію про дійових осіб, уникаючи тих подробиць, які можна передати через діалог героїв. Ремарки сприяють розвитку тем тексту, формуванню інформаційного масиву й забезпечують інтеграцію всіх текстових рівнів для створення цілого. Системний аналіз ремаркових надфразних єдностей дозволив виявити етноспецифічні та індивідуальні маркери мовостилю буковинських письменників.

The functional features and syntactic status of remark superphrase units are analyzed in the article on the material of the dramatic text of Bukovynian writers (Yu. Fedkovych, S. Vorobkevych, S. Yarychevsky). It has been found out that remark superphrase unity is based on the principle of small dosage of information, i.e. the playwright selects a small number of sentences for the message, which are grouped around temporal and spatial characteristics. Conciseness and pithiness determine the use of uncomplicated two-syllable and one-syllable sentences with verbs in the form of the present tense, as well as incomplete, elliptical sentences with a predominance of noun structures. The types of remark constructions on introductory remarks are described and inform us about the place and time of events, acquainting with the characters, giving their characteristics, indicating what they are doing at the beginning of the theatrical action. The peculiarity of such remarks is autonomy, they are not tied to the speech of the characters which determines the specifics of their structure and functioning in the dramatic text. Remark superphrase units are considered through the category of coherence of the dramatic text, which provides an intercode connection between the remark and the replica, which contributes to the understanding of the dialogic parts of the characters. The coherence of the text is realized by the combination of components that form the sentence, the combination of sentences within the superphrase unity and the combination of superphrase unity in the text. In the author's remarks, playwrights provide the most important information about the characters, avoiding the details that can be conveyed through the dialogue of the characters. They contribute to the development of text themes, the formation of an information array and ensure the integration of all text levels to create a whole. Systematic analysis of remark superphrase units allowed to reveal ethnospecific and individual markers of Bukovinian writers' style of speech.