Дієслівні стилістеми у діалогічній структурі технічного науково-навчального тексту

Abstract

У статті наголошено, що мовне повідомлення виконує своє комунікативне завдання лише за умови його адекватного сприйняття адресатом. Особлива роль у підтриманні контакту між автором і читачем технічного науково-навчального тексту належить дієслівним стилістемам. Автори підкреслюють, що важлива потреба мовців у спілкуванні задовольняється саме вживанням дієслів, їх стилістична потужність зумовлена не лише їхньою семантикою, а й розгорнутою системою морфологічних форм. Продемонстровано, що використання дієслів 1-ої особи множини теперішнього часу недоконаного виду забезпечує діалог автора з читачем; конструкції з дієслівними формами 1-ої особи множини майбутнього або минулого часу допомагають підготувати читача до сприйняття, нагадати про вже сказане; неактуальний теперішній час демонструє адресатові перебіг дій і процесів як аксіому; вжиті автором безособові форми дієслова, співзвучні з особовими, вказують на узагальненість змісту науково-навчального тексту; дієслова 2-ої особи множини доконаного виду наказового способу забезпечують ефект спілкування й особистого контакту автора з адресатом; конструкції з дієсловами 1-ої особи множини наказового способу доконаного виду сприяють встановленню тісного контакту з адресатом технічного науково-навчального тексту; за допомогою аналітичних форм наказового способу автор спонукає читача до спільних роздумів, показує йому бажаність зазначеної дії; використовуючи інфінітив дієслів доконаного виду в значенні наказового способу, автор підкреслює категоричність наказу, обов’язковість дотримання певних інструкцій і виконання зазначених завдань; уживаючи дієслова на позначення ментальних дій суб’єкта стосовно предмета дослідження в поєднанні зі словами категорії стану, автор дає суб’єктивну оцінку змісту тексту, наголошує на його важливих моментах. Ці основні дієслівні форми забезпечують оптимальну діалогічну взаємодію між автором і адресатом технічного тексту науково-навчального підстилю.

The article emphasizes that the language message performs its communicative task only if it is adequately perceived by the recipient. Verb stylistic functions play a special role in maintaining contact between the author and the reader of the technical scientific and educational text. It’s emphasized that the important speakers’ need in communication is satisfied by the use of verbs, and its stylistic power is due not only to its semantics, but also a manifold system of its morphological forms. It is shown that the use of verbs referring to the 1st person plural of the present tense of the imperfect form provides a dialogue between the author and the reader; constructions with verb forms referring to the 1st person plural of the future or past tense help the reader to perceive new information or remind already known data; the irrelevant present tense demonstrates to the addressee the course of actions and processes as an axiom; the impersonal forms of the verb used by the author, which are consonant with the personal ones, indicate the generalization of the content of the scientific-educational text; verbs referring to the 2nd person plural of the perfect form of the imperative mood provide the effect of communication, personal contact of the author with the addressee; constructions with verbs referring to the 1st person plural of the imperative mood of the perfect form contribute to the close contact with the addressee of the technical scientific and educational text; with the help of analytical forms of the imperative mood the author encourages the reader to think together, shows him the desirability of this action; using the infinitive of verbs of the perfect form in the meaning of the imperative mood, the author emphasizes the categorical nature of the order, the obligation to follow certain instructions and perform these tasks; using verbs which denote the mental actions of the subject in relation to the subject of study in combination with the words of the category of state, the author gives a subjective assessment of the content of the text and emphasizes its important points. These basic verb forms provide optimal dialogic interaction between the author and the addressee of the technical text of the scientific and educational substyle.