Особливості спрощеної системи оподаткування в умовах воєнного стану

Abstract

У статті висвітлено правові аспекти і роль спеціальних положень спрощеної системи оподаткування, які було запроваджено на період дії в Україні воєнного стану з метою полегшення податкового тиску на суб’єктів господарювання та збереження фінансової стабільності країни. Наголошено на надмірній ліберальності законодавця до платників єдиного податку першої та другої групи, яким необхідність сплачувати єдиний податок покладено в залежність від їх власної волі. Вказано на те, що економічну доцільність переходу на застосування спеціальних положень спрощеної системи оподаткування, які надають можливість сплачувати податки за ставкою 2 відсотків з обороту та які стали доступними навіть представникам великого бізнесу, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо, з врахуванням факторів маржинальності та втрати права на податковий кредит по товарам, придбаним у період застосування спеціальних положень спрощеної системи оподаткування. Висвітлено проблемні питання, пов’язані з переходом та перебуванням суб’єктами господарювання на спрощеній системі оподаткування із застосуванням тих особливостей, які введені на період дії воєнного стану, та надано пропозиції щодо їх удосконалення на законодавчому рівні.Автор приходить до висновків: переваги діючої в Україні спрощеної системи оподаткування, які підтвердилися практикою її застосування з боку платників податків (спрощений облік, полегшений механізм визначення сум податку, одна форма звітності /за виключенням осіб, які одночасно є платниками ПДВ та, відповідно, мають дві форми звітності/), слугували підґрунтям для невідкладної адаптації цього спеціального режиму оподаткування до умов воєнного стану, як ефективного механізму забезпечення безперебійної роботи економіки держави у період війни; запровадження на період дії воєнного стану добровільної сплати платниками єдиного податку першої та другої групи сум єдиного податку, хоч і сприяє комерційній діяльності даної категорії платників податків, однак є занадто ліберальним пом’якшенням, що призводить до недоотримання місцевими бюджетами сум єдиного податку від діючих платників з реальними доходами; набуття статусу платника єдиного податку за ставкою 2 відсотки, в окремих випадках, є найменш вигідним для платників третьої групи за ставкою 3 відсотки, які сплачують ПДВ, оскільки застосування спеціаль-них положень для цих платників зменшує їх податкове навантаження по єдиному податку тільки на 1 відсоток, що у грошовому вираженні може бути значно меншим від втрат по сплаті ПДВ у ціні товарів, які придбані у період застосування особливих умов оподаткування та які залишаться не реалізованими після завершення такого періоду (ситуація за якої податковий кредит не відновлюється); суб’єктам, які до обрання єдиного податку за ставкою 2 відсотків, де не застосовується обмеження по обсягам доходів, були платниками єдиного податку варто стежити за дотриманням річних лімітів обсягу доходу, встановлених пп. 291.4 ст. 291 ПК України, оскільки недотримання цих лімітів, з формальної точки зору, після припинення воєнного стану може бути витлумачено як втрата права перебувати на певній групі платників єдиного податку чи на спрощеній системі оподаткування загалом.

The article highlights the legal aspects and the role of particular provisions of the simplified taxation system, which were introduced for the period of martial law in Ukraine with the aim of easing the tax burden on business entities and preserving the financial stability of the country. The excessive liberality of the legislator towards taxpayers of the first and second groups of the single tax, who are required to pay the single tax at their discretion, is emphasized. It is indicated that the economic feasibility of the transition to the application of particular provisions of the simplified taxation system, which provide the opportunity to pay taxes at the rate of 2 percent of turnover and which have become available even to representatives of large businesses, should be evaluated in each specific case separately, taking into account the factors of marginality and loss the right to a tax credit for goods purchased during the period of application of the special provisions of the simplified taxation system. Problematic issues related to the transition and stay of economic entities on the simplified taxation system with the application of those features introduced for the period of martial law are highlighted, and suggestions for their improvement at the legislative level are provided.The author comes to the following conclusions: the advantages of the simplified taxation system operating in Ukraine, which have been confirmed by the practice of its application by taxpayers (simplified accounting, simplified mechanism for determining tax amounts, one form of reporting / with the exception of persons who are simultaneously VAT payers and, accordingly, have two forms of reporting/), served as a basis for the urgent adaptation of this special taxation regime to the conditions of the state of war, as an effective mechanism for ensuring the smooth operation of the state’s economy during the war; introduction for the period of martial law of voluntary payment by single tax payers of the first and second groups of single tax amounts, although it promotes the commercial activity of this category of taxpayers, it is too liberal a relaxation, which leads to the underpayment of single tax amounts by local budgets from current payers with real incomes; acquiring the status of a single tax payer at the rate of 2 percent, in some cases, is the least beneficial for payers of the third group at the rate of 3 percent who pay VAT, since the application of special provisions for these payers reduces their tax burden under the single tax by only 1 percent, which in monetary terms, it can be significantly less than losses due to the payment of VAT in the price of goods that were purchased during the period of application of special tax conditions and that will remain unrealized after the end of such period (a situation in which the tax credit is not restored); subjects who, prior to the election of a single tax at the rate of 2 percent, where there is no limitation on the volume of income, were payers of the single tax should monitor compliance with the annual limits of the volume of income established by paragraphs 291.4 of Art. 291 of the Criminal Code of Ukraine, since non-compliance with these limits, from a formal point of view, after the termination of martial law can be interpreted as a loss of the right to be in a certain group of single tax payers or in a simplified taxation system in general.