Василь Німчук

Abstract

Уже коли я був ректором Ужгородського національного університету, мені випала честь неодноразово зустрічатися й спілкуватися з Василем Васильовичем. За клопотанням керівництва кафедри української мови і філологічного факультету я підписав диплом про присвоєння Василеві Німчуку звання «Почесного доктора Ужгородського національного університету». На жаль, Василь Васильович через хворобу не зміг приїхати на урочисте вручення, яке було присвячене ювілею нашого вишу, однак надіслав привітання: «Із синівською любов’ю вітаю із шістдесятиліттям мою Альма-матер – УжНУ, який відчинив мені двері в широкий науковий світ. Глибоко вдячний за обрання почесним доктором. Дуже шкодую, що не можу бути безпосереднім учасником урочистостей, але серцем із вами. Від душі бажаю колективові щастя, здоров’я, творчих звершень Ужгородському університетові. Дай, Боже, розквіту, своєї благодаті на многая літа. Щиро Ваш, член-кореспондент НАН України, директор Інституту української мови В. Німчук». Знаючи, який великий внесок Василь Німчук зробив у розвиток ономастики та української науки загалом, я вирішив приїхати до Києва і вручити заслужену нагороду вченому. Ми зустрілися в Інституті української мови, я зачитав рішення Вченої ради Ужгородського національного університету, вручив диплом. А потім за чашкою закарпатської кави ми ще довго говорили про перспективи наукових досліджень, пригадували відомих учених. Василь Васильович багато розмірковував про написання «Словника закарпатських діалектів», просив створити умови для підготовки до друку цього та інших подібних видань. Він був переконаний, що Ужгородський національний університет має для цього всі можливості, а найголовніше – відповідних фахівців. Я щасливий, що свого часу доля звела мене з Василем Васильовичем Німчуком – визначним ученим, великим патріотом України і Закарпаття. Це була людина високої культури і толерантності, високоосвічена і проста. Саме таким він назавжди залишиться в моєму житті.