Апелятиви на позначення кравців і взуттьовиків у німецьких діалектах

Abstract

Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків XIV – XVI ст. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких апелятивів на позначення ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їхньої вивченості, формулюються мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків, форми їхньої фіксації у складі сілезького, нижньопрусського і східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця їхньої фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено 30 апелятивів на позначення кравців та взуттьовиків. Також встановлені їхні твірні основи: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, з яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; д) за загальною характеристикою виробів. Більшість (17) апелятивів є двокореневими, однокореневих –лише 13. Другими твірними основами у різнокореневих апелятивах на позначення кравців і взуттьовиків слугують -macher, -wurcht(er) (-worcht), -schneider, -näher, -schuster, -mann, -knecht, -bußer. У межах виявлених апелятивів на позначення кравців і взуттьовиків можна виокремити сім синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни у системі консонантизму і вокалізму німецької мови: а) перехід свн. s [s] перед n в sch [š]; б) дифтонгізацію; в) підняття u > o; г) перехід w > b; д) умлаутизацію o > ö, u > ü, a > ä; е) появу придихового h; є) послаблення голосних у афіксах; ж) синкопу; з) заміну приголосного k-ch.

The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian appellations for denoting tailors and shoemakers of the 14th-16th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German appellations for denoting craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the appellations for denoting tailors and shoemakers, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 30 appellations for denoting tailors and shoemakers were established. The formative bases of the appellations were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen’s actions; d) according to the general characteristic of the items. Majority of the appellations for denoting craftsmen are bi-root, 13 have one root. The second word-formative bases in the appellations for denoting tailors and shoemakers with the different roots are as follows: -macher, -wurcht(er) (-worcht), -schneider, -näher, -schuster, -mann, -knecht, -bußer. Seven synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the appellations for denoting tailors and shoemakers fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.