Lexico-semantic fields of German youth vocabulary

Abstract

The article deals with the issue of lexico-semantic arranging German youth vocabulary. The given language subcode is a means of communication within a certain socio-age group. The impact of social processes and modern technologies on young people’s language picture of the world determines changes reflected in the set of verbalized concepts. Creation and use of most analyzed lexical units is determined by extralingual factors. At the same time, young people’s vocabulary is actively used to satisfy different communication needs beyond the above-mentioned socio-age group, which makes the proposed study relevant. The author singles out 12 key lexico-semantic fields of German youth vocabulary, such as: people; subjective assessments; leisure activities; learning, physical and mental activities; communication; forbidden things; parts of body; physical and mental state; sexual contacts; conflict; physiological needs; clothing and hygiene. It has been stated that the most numerous lexico-semantic fields of the analyzed vocabulary include words and collocations to describe different types of people and express subjective assessments. It can be stated that German youth vocabulary is a personality oriented language subcode. We consider that a significant number of lexical units to express subjective assessments may be explained by realization of young people’s desire to give an emotional description of the surrounding world, which is typical for representatives of this socio-age group. The studied subsystem of German language also has a variety of lexical units that reveal peculiarities of leisure activities, learning and communication. These concepts represent an intergral part of young people’s everyday life. There are also a lot of words and collocations to denote forbidden things, such as drinking alcohol, smoking cigarettes or using drugs. Nominative processes in the research material are featured by verbalizing subcultural and intra-group value orientations regarding appearance, social status, traits of character, etc. The impact of extralingual determinants is expressed in the concentration of most lexical units within certain lexico-semantic fields.

Стаття досліжує питання лексико-семантичної систематизації німецької молодіжної лексики. Зазначений мовний субкод є засобом спілкування в межах певної соціально-вікової групи. Вплив суспільних процесів і сучасних технологій на мовну картину світу молоді визначає зміни, відображені в комплексі вербалізованих концептів. Утворення та використання більшості аналізованих лексичних одиниць детерміновані екстралінгвальними чинниками. При цьому молодіжний вокабуляр активно використовується для задоволення різних комунікативних потреб за межами зазначеної соціально-вікової групи, що робить пропоноване дослідження актуальним. Автор виокремлює 12 ключових лексико-семантичних полів німецької молодіжної лексики, а саме: люди; суб’єктивні оцінки; дозвілля; навчання, фізична та розумова діяльність; спілкування; заборонені речі; частини тіла; фізичний і психічний стан; статеві контакти; конфлікт; фізіологічні потреби; одяг та гігієна. Встановлено, що найчисельнішими лексико-семантичними полями аналізованої лексики є слова та словосполучення для опису різних типів людей та вираження суб’єктивних оцінок. Можна констатувати, що німецька молодіжна лексика є особистісно орієнтованим мовним субкодом. Вважаємо, що значну кількість лексичних одиниць для вираження суб’єктивних оцінок можна пояснити реалізацією бажання молоді дати емоційну характеристику навколишньому світу, що характерно для представників цієї соціально-вікової групи. Досліджувана підсистема німецької мови також включає чимало лексичних одиниць, які розкривають особливості дозвілля, навчання та спілкування. Ці концепти репрезентують невід’ємну складову повсякденного життя молоді. Зафіксовано також багато слів і словосполучень на позначення заборонених речей, як-от розпивання алкоголю, паління цигарок або вживання наркотиків. Номінативні процеси в досліджуваному матеріалі характеризуються вербалізацією субкультурних та внутрішньогрупових ціннісних орієнтацій стосовно зовнішності, соціального статусу, рис характеру тощо. Вплив позамовних чинників виражається у концентрації більшості лексичних одиниць у межах певних лексико-семантичних полів.