Формування комунікативних навичок у міжкультурній комунікації серед студентів юридичної спеціальності на заняттях з англійської мови

Abstract

Нове суспільство зацікавлене у зміцненні міжнародного співробітництва як першочергової умови формування взаєморозуміння та консенсусу. У цьому ракурсі зростає роль вивчення іноземних мов. Життєві обставини свідчать про переваги іноземних мов: зміни в економічній та політичній сферах життя, вихід України у світове освітньо-інформаційне поле, міждержавна інтеграція в освіті. Метою нашої статті є розгляд та конкретизація сутності міжкультурної комунікативної компетенції щодо вивчення іноземної мови, визначення педагогічних умов, що сприяють розвитку міжкультурної комунікативної компетентності студентів-юристів. Під компетенцією для цієї категорії студентів ми розуміємо здатність до творчості на основі високої мотивації, особистісних якостей, уміння застосовувати нормативно прийнятні моделі професійної поведінки. Виходячи з того, що комунікативна функція комуніке між людьми має свою специфіку, ми вважаємо, що спілкування є міжсуб’єктивним процесом, в якому відбувається не просте отримання інформації, а принаймні активний обмін нею. Комунікативний вплив, як результат обміну інформацією, можливий лише тоді, коли комунікатор і одержувач мають унікальну або схожу систему кодування та декодування. Вивчення іноземної мови – це не що інше, як особиста потреба, яка проявляється у взаємодії та соціальному спілкуванні. Успіх спілкування залежить не тільки від бажання мовця встановити контакт, але й від його здатності реалізувати намір говорити. Ця діяльність залежить від ступеня компетентності мовних одиниць і вміння використовувати їх у конкретних ситуаціях спілкування. Однак саме розуміння певних мовних принципів не можна віднести до поняття лінгвістичної компетенції. Маючи комунікативну компетенцію, поняття «мова – мовлення» досягається як засіб (мова) і спосіб його використання (мовлення). Мовлення є поліморфною діяльністю, тобто за своїми численними функціональними призначеннями вона виступає в різноманітних формах: зовнішніх, внутрішніх, монологу, діалогу, письма, усного мовлення тощо. Вважаємо, що ситуативний діалог сприяє набуттю мовної компетенції, що створює основу для розвитку професіоналізму та навичок майбутніх юристів.

The new society is interested in strengthening international assistance as the main condition for the creation of mutual understanding and consensus. In this perspective, the role of learning foreign languages is growing. Vital circumstances demonstrate the benefits of foreign languages: changes in the economic and political spheres of life, Ukraine become member of world educational and information arena. The purpose of our article is to consider and specify the essence of intercultural communicative competence concerning learning a foreign language, identifying pedagogical conditions that promote the development of intercultural communicative competence of law students. According to the competence for this category of students, we understand the ability to be creative based on high motivation, personal qualities, and the ability to apply normatively acceptable patterns of professional behavior. Because the communicative function of communiqué between people has its specifics, one believe that communication is an intersubjective process in which there is not a simple undertaking of information but at least an active exchange of it. The communicative influence, since the information exchange is possible only when the communicator and the recipient have a unique or similar encoding and decoding system. Learning a foreign language is nothing but a personal need that manifests itself in interaction and social communication. The success of communication is possible not only on the speaker’s desire to make contact but also on his ability to implement the intention to speak. This activity depends on the degree of competence of language units and the ability to use them in specific communication situations. However, the understanding certain language principles is concerned with the concept of linguistic competence. Having a communicative competence means to use adequately the language and the speech. The speech is a polymorphic activity, i.e., in its numerous functional aim, it comes in diverse forms: external and internal linguistic forms, monologues, dialogues, written language, oral activity, and so on. One believe that situational dialogue contributes to language competence acquisition, which creates a basis for developing professionalism and skills for future lawyers.