Образ жінки з нарцисичним розладом особистості в романі Володимира Даниленка «Маски Діани Стогодюк»

Abstract

У пропонованій статті автор долучається до дослідження одного з актуальних питань не лише сучасної філологічної, а й психологічної науки. Ідеться про те, що образ фатальної жінки, жінки-вамп був і є популярним у літературі, оскільки цікавив і цікавить письменників завжди: леді Макбет із п’єси Вільяма Шекспіра «Макбет» (1600–1609), Кармен із однойменного оповідання Проспера Меріме «Кармен» (1845), Маргарита Наваррська з роману Александра Дюма «Королева Марго» (1845), Катерина Львівна з повісті Миколи Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту» (1864), Елен Курагіна з роману Льва Толстого «Війна і мир» (1865–1869), Саломея з п’єси Оскара Вайлда «Саломея» (1893), Скарлет О’Хара з роману Маргарет Мітчелл «Звіяні вітром» (1936), Мілдред Ретчед із роману Кена Кізі «Над зозулиним гніздом» (1959). Окремо зауважено, що фатальною жінкою, або жінкою-вамп, називали специфічний жіночий типаж саме в культурі арт-декору й нуару. На матеріалі роману «Маски Діани Стогодюк» відомого українського письменника Володимира Даниленка проаналізовано специфіку творення образу жінки з нарцисичним розладом. Основну увагу зосереджено на особливостях творення домінантних (нарцисичних та психопатичних) рис характеру головної героїні. Виявлено, що саме такі особистості є об’єктами сталого інтересу письменника впродовж багатьох років, від виходу книги оповідань «Сон із дзьоба стрижа» (2007) і до виходу 2021 року роману «Маски Діани Стогодюк». Це Юлія Маринчук з роману «Кохання в стилі бароко», Ольга Фафлей з повісті «Тіні в маєтку Тарновських», Тая-киз із роману «Газелі бідного Ремзі», Ганна Жебрій з роману «Клуб «Старий Пегас», Єва Розпутна з роману «Ніч із профілем жінки». У романі «Маски Діани Стогодюк» нарцисичний цикл головної героїні описаний з позицій шістьох чоловіків, кожного з яких вона затягнула в свої стосунки. Володимир Даниленко художньо трактує нарцисизм як демонічне явище, що не підлягає ні психотерапії, ні гуманізації, а образ головної героїні є яскравим прикладом зла в подобі вишуканої скромної жінки, котра з чарівною посмішкою затягує у свої обійми чоловіків, перетворюючи їхнє життя на пекло.

In the given article the author deals with the research of one of the topical questions of both modern philological and psychological science. It is said that the image of a fatal woman, a vamp woman has been very popular in literature, because it has always been the object of great interest among writers: lady Macbeth from William Shakespeare's play “Macbeth” (1600-1609), Carmen from the story of the same name by Prosper Merimee “Carmen”(1845), Margarita of Navarre from Alexandre Dumas’s novel “Queen Margot” (1845), Katerina Lvivna from Nikolai Leskov’s novel “The Lady Macbeth of Mtsensk” (1864), Ellen Kuragina from Leo Tolstoy’s novel “War and Peace” (1865- 1869), Salome from Oscar Wilde's play “Salome” (1893), Scarlett O'Hara from Margaret Mitchell's novel “Gone with the wind” (1936), Mildred Retched from Ken Keese's novel “Over the Cuckoo's Nest” (1959). It was a specific female character in the culture of art décor and noir that was called a fatal woman, or a vamp woman. The specificity of creating the image of a woman with a narcissistic disorder has been examined on the basis of the novel “Masks of Diana Stogodyuk” by the famous Ukrainian writer Volodymyr Danylenko. Great attention is paid to the peculiarities of creating dominant (narcissistic and psychopathic) character traits of the main character. It has been revealed that such personalities have been the objects of the writer's constant interest for many years, from the publication of the short story book “A Dream from a Swift's Beak” (2007) to the publication of the novel “Masks of Diana Stogodyuk” in 2021. These are Yulia Marynchuk from the novel “Love in the Baroque Style”, Olga Fafley from the novel “Shadows in the Tarnowski Estate”, Taya-kiz from the novel “Poor Ramsey's Gazelles”, Anna Zhebriy from the novel “Old Pegasus Club”, Eva Razputna from the novel “A night with a woman's profile”. In the novel “Masks of Diana Stogodyuk” the narcissistic cycle of the main character is described from the standpoint of six men, each of whom was dragged into their relationship. Volodymyr Danylenko artistically interprets narcissism as a demonic phenomenon that is affected by neither psychotherapy nor humanization, and the image of the main character is a vivid example of evil in the image of a refined modest woman who draws men into her arms with a charming smile, turning their lives into hell.