Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62177
Назва: Психоаналітична домінанта творів Ю. Іздрика
Інші назви: The psychoanalytic dominant of the works of Y. Izdryk
Автори: Черниш, А. Є.
Ключові слова: психоаналіз, шизофренія, психоз, маргінальність, патологія, ризома, psychoanalysis, schizophrenia, psychosis, marginality, pathology, rhizome
Дата публікації: 2022
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Черниш, А. Є. Психоаналітична домінанта творів Ю. Іздрика / А. Є. Черниш // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2022. – Т. 2, вип. 23. – С. 237–242. – Бібліогр.: с. 242 (13 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/23/part_2/46.pdf
Серія/номер: Закарпатські філологічні студії;
Короткий огляд (реферат): Епічна творчість Ю. Іздрика відзначається майстерно змодельованою писхоаналітикою, уводячи його тексти до психоаналітичного дискурсу в українській художній літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. разом із творами інших письменників із психоаналітичною складовою (С. Процюк, Олесь Ульяненко, О. Забужко, О. Жупанський, Ю. Андрухович та ін.). Загалом романістика Ю. Іздрика активно продукує типажі персонажів з виразною девіацією або психічною патологією – маргінали, соціопати, шизофреніки, аналіз психічної організації яких доцільний із застосуванням теорії психоаналізу. Герої творів українського письменника, як правило, розбалансовані, дезорієнтовані, розгублені, переконані у власній значущості і манії месіанства. Ризоматичність тексту як стильовий прийом актуалізує внутрішню подієвість, сприяючи розгортанню простору потаємних думок, глибинного асоціювання, фантазіювання, формуванню галюцинаційно-сновидного дискурсу. Твори Ю. Іздрика насичені візіями, мареннями, сновидіннями, асоціаціями, сповідями, проявленнями різних альтер-его, викривленим розумінням світу. Несвідоме як одна із найпродуктивніших психоаналітичних складових на текстовому рівні у повісті «Острів КРК» (1993), романах «Воццек» (1997) та «Подвійний Леон» (2000) представлена низкою асоціацій і переносів, сприяючи звільненню головних героїв від травм, тригерів, численних бажань і навіть табу. Психоаналітичну домінанту в аналізованих творах увиразнює моделювання множинної особистості, шизофренічної одержимості, деперсоналізації, проблем із самоідентифікацією, божевілля. Поетологія аналізованих творів чітко підпорядкована кодам психоаналітичної інтерпретації, в якій вагомості набувають асоціативне мислення, потік свідомості, нелогічність викладу думок, порушення внутрішньої хронотопіки, засвідчуюючи проблеми з психікою та ідентифікацією персонажів. Численні поведінкові девіації та залежності героїв Іздрикових творів (алкоголізм, внутрішній ескапізм, асоціальність, екзистенційний вакуум, еротоманство) також посутньо впливають на формування психоаналітичного бекґраунду його прози.
Yu. Izdryk’s epic works are marked by skillfully modeled psychoanalysis, introducing his texts to the psychoanalytic discourse in Ukrainian fiction of the late 20th and early 21st centuries. Both with the works of other writers with a psychoanalytic component (S. Protsyuk, Oles Ulyanenko, O. Zabuzhko, O. Zhupanskyi, Yu. Andruhovych etc.) in general Y. Izdrik’s novels actively produce types of characters with pronounced deviation or mental pathology – marginals, sociopaths, schizophrenics, the analysis of whose mental organization is expedient using the theory of psychoanalysis. The heroes of the Ukrainian writer’s works are, as a rule, unbalanced, disoriented, confused, convinced of their own importance and obsession with messianism. The rhizom of the text as a stylistic technique actualizes the inner event, contributing to the unfolding of the space of secret thoughts, deep association, fantasizing, and the formation of delusion and dreamlike discourse. Yu. Izdryk’s works are full of visions, delusions, dreams, associations, confessions, manifestations of various alter-egos, a distorted understanding of the world. The unconscious as one of the most productive psychoanalytic components at the text level in the story “KRK Island” (1993), the novels “Wozzek” (1997) and “Double Leon” (2000) is represented by a number of associations and metaphors, contributing to the liberation of the main characters from traumas, triggers, numerous desires and even taboos. The psychoanalytic dominant in the analyzed works is expressed by the modeling of multiple personality, schizophrenic obsession, depersonalization, problems with self-identification, madness. The poetics of the analyzed works is clearly subordinated to the codes of psychoanalytic interpretation, in which associative thinking, stream of consciousness, illogicality of the presentation of thoughts, violation of the internal chronotopy, testifying to problems with the psyche and identification of characters, gain weight. Numerous behavioral deviations and addictions of the heroes of Izdryk’s works (alcoholism, internal escapism, antisociality, existential vacuum, erotomania) also have a direct influence on the formation of the psychoanalytic background of his prose.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62177
ISSN: 2663-4899
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 23 Том 2 2022

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ПСИХОАНАЛІТИЧНА ДОМІНАНТА ТВОРІВ Ю. ІЗДРИКА.pdf395.98 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.