Елементи петраркізму у віршованих посланнях та епістоляріях Джона Донна

Abstract

Стаття присвячена творчості маловідомого в Україні англійського поета, прозаїка і проповідника кінця XVІ – початку XVII ст. Дж. Донна. Авторка констатує, що художній спадок письменника дуже важко «вписати» у будь-які літературні течії чи стилі: у його текстах можна віднайти і ренесансні, і барокові, і маньєристичні риси; «своїм» за духом його вважали англійські модерністи; його поезія та проза і сьогодні виглядають навдивовижу сучасно. Разом із тим, стверджується, що митця варто кваліфікувати насамперед як представника європейського петрарківського руху, який був домінуючим в англійській літературі його часу, позаяк петрарківські рецепції можна відслідкувати практично у кожному тексті, створеному Дж. Донном. У статті проаналізовано функціонування художніх елементів петрарківської поетичної традиції у його віршованих посланнях та епістолярії. Проводяться прямі паралелі між петрарківською лірикою поетичної збірки Дж. Донна «Пісні і сонети», виокремлюються художні образи, виражально-зображальні засоби, теми та мотиви, що складають фундамент віршованих і прозових компліментів письменника на адресу покровителів, друзів, близьких людей, та прямо співвідносяться із традицією європейського петраркізму. Зроблено висновок, що петрарківські конвенції були не лише органічною складовою любовної лірики Дж. Донна – петрарківські кліше стали для нього засобом для вираження глибоко інтимних почуттів та емоцій навіть у тих текстах, де літературні маски зазвичай спадають, а особистість автора розкривається найбільш правдиво і повно. Показано, що у традиційні петрарківські формули письменник вкладав свої повсякденні думки і відчуття, страхи і сподівання, скарги і надії, що свідчить про те, що петраркізм був для нього не просто поетичною технікою, а органічною частиною світоглядної парадигми, формою як творчого, так і повсякденного мислення.

The article is devoted to the works of the little-known in Ukraine English poet, novelist and preacher of the late XVIth – early XVIIth centuries J. Donne. The authoress states that the writer's artistic heritage is very difficult to "fit" into any literary trends or styles: in his texts you can find Renaissance, Baroque and Mannerist features; English modernists considered him to be "their own"; his poetry and prose still look amazingly modern. However, it is argued that the artist should be described primarily as a representative of the European Petrarchan movement, which was dominant in the English literature of his time, as Petrarchan receptions can be found in the almost every text created by J. Donne. The article analyzes the functioning of Petrarchan artistic elements in his poetic letters and prose epistolary. Direct parallels between Petrarchan lyrics of J. Donne's collection "Songs and Sonnets" are shown, artistic images, expressive means, themes and motives that form the foundation of the writer's poetic and prose compliments to patrons, friends, close people and are directly correlated with the tradition of European Petrarchism are singled out. It is concluded that Petrarchan conventions were not only an organic part of J. Donne's love poetry – Petrarchan clichés became for him a means of expressing deeply intimate feelings and emotions, even in the texts where literary masks usually fall and the author's personality is revealed most truthfully and fully. It is proved that the writer expressed his everyday thoughts and feelings, fears, hopes and complaints with the help of traditional Petrarchan formulas, which indicates that Petrarchism was for him not just a poetic technique, but an organic part of his worldview paradigm, a form of creative and everyday thinking.