Постать Йосипа Сталіна як основний обʼєкт критики в антитоталітарній ліриці В. Базилевського (на матеріалі збірки «Вертеп»)

Abstract

У статті проаналізовано постать Йосипа Сталіна як основний обʼєкт критики в антитоталітарній ліриці Володимира Базилевського. Дослідження проведено на матеріалі збірки «Вертеп», що вийшла друком у 1992 році. В 1996 році поет отримав Шевченківську премію з літератури, зокрема завдяки текстам, представленим у збірці. Відзначається, що В. Базилевський послідовно розкриває власні антитоталітарні погляди не тільки у поетичних текстах, а й у публіцистиці: есеях, інтервʼю, статтях. Постійне звернення до саморефлексії змушує автора аналізувати власний період життя в Радянському Союзі, свої погляди та переконання, що були сформовані в умовах тоталітарної системи: без доступу до реальних історичних документів та прозорої інформації про вчинені державою злочини проти власного народу. В. Базилевський продовжує демонструвати глибокий інтелектуалізм, збагачуючи власні поезії згадками Біблії, античних реалонімів, фактами життя суспільно-історичних діячів минулих століть. Поет послуговується різними інтертекстуальними елементами на рівні заголовків, епіграфів, алюзій, цитат, проводить паралелі між подіями давніх часів та періодом правління Йосипа Сталіна. З метою сформувати у реципієнтів комплексне уявлення про масштаби звірств радянської влади В. Базилевський деталізовано описує жорстокість та одержимість тирана. Поет звертається до класично дихотомії Добра і Зла у своїх міркуваннях про діяння Сталіна та його політичної еліти, яка реалізовувала задуми свого керівника. Водночас із цим В. Базилевський піддає критиці тих своїх співвітчизників, хто прославляв тирана, виконував його злочинні накази і у такий спосіб долучився до нищівної антигуманістичної політики Радянського Союзу. Висновки містять міркування щодо подальшої перспективи дослідження антитоталітарних мотивів у публіцистичних текстах В. Базилевського, проведення порівняльного аналізу образу Йосипа Сталіна у поетичних та публіцистичних текстах автора.

The article analyzes the figure of Joseph Stalin as the main object of criticism in the anti-totalitarian lyrics of Volodymyr Bazylevskyi. The study is based on the the poetry book “The Vertep”, published in 1992. In 1996, the poet received the Shevchenko Prize in Literature, for the texts presented in the collection. It is noted that V. Bazylevskyi consistently reveals his own anti-totalitarian views not only in poetic texts, but also in journalism: essays, interviews, articles. Constant recourse to self-reflection forces the author to analyze his own period of life in the Soviet Union, his views and beliefs that were formed in a totalitarian system: without access to real historical documents and transparent information about state crimes against his own people. V. Bazylevskyi continues to demonstrate deep intellectualism, enriching his own poetry with references to the Bible, ancient real names, facts of life of socio-historical figures of past centuries. The poet uses various intertextual elements at the level of titles, epigraphs, allusions, quotations, draws parallels between the events of ancient times and the reign of Joseph Stalin. In order to form a comprehensive idea of the extent of the atrocities of the Soviet government, V. Bazylevskyi describes in detail the cruelty and obsession of the tyrant. The poet refers to the classical dichotomy of Good and Evil in his reflections on the actions of Stalin and his political elite, which implemented the plans of its leader. At the same time, V. Bazylevskyi criticized those of his compatriots who glorified the tyrant, carried out his criminal orders, and thus joined the destructive anti-humanist policies of the Soviet Union. The conclusions contain considerations on the further perspective of the study of anti-totalitarian motives in the journalistic texts of V. Bazylevskyi, conducting a comparative analysis of the image of Joseph Stalin in the poetic and journalistic texts of the author.