До проблеми вивчення української мови в дорослому російськомовному середовищі під час повномасштабної російсько-української війни

Abstract

У статті розглянуто особливості вивчення української мови серед дорослих у воєнний час. Як показує практика, попри повномасштабну російсько-українську війну курси української мови відбуваються практично по всій Україні в очному та віддаленому (дистанційному) варіантах. Водночас у процесі навчання педагоги передусім намагаються розвивати комунікативні здібності студентів, аби ті подолали мовний бар’єр і заговорили вільно. Діяльність розмовних клубів розглянуто як відповідь на прохання значної частини російськомовних громадян України, зокрема вимушених переселенців. З огляду на повномасштабну російсько-українську війну, проведення занять у розмовних клубах ускладнюється небезпекою для життя їхніх учасників. Окрім просвітницької мети, розмовні клуби в цей час виконують іще й функцію психологічної допомоги учасникам, адже значна частина з них – внутрішньо переміщені особи чи емігранти. Отже, у навчальному процесі вчителі насамперед намагаються розвивати комунікативні навички учнів шляхом використання дебатів, дискусій, мозкового штурму, ігрових вправ тощо. Мета статті – на прикладі курсів української мови, які проводяться, зокрема у форматі розмовних клубів, окреслити особливості вивчення української мови серед дорослих у воєнний час. Як приклад успішної реалізації ідеї розмовного клубу розглядаються заняття в розмовному клубі «Говорімо українською». Два сезони цього проєкту організували фахівці Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного Університету «Львівська політехніка». Перший сезон відбуваввся дистанційно за допомогою інтернету, другий натомість – в очному форматі у Львові. У програмі аналізованого курсу розмовного клубу «Говорімо українською» організатори передбачили 15 уроків. Кожен із них складався із двох частин. Перша частина стосувалася тієї чи іншої побутової теми, друга – культури, історії та суспільно-політичних питань. Опановування кожною темою відбувалося в режимі діалогу, коли вчитель створював для учнів ситуацію, з якою можна зіткнутися в реальному житті чи не щодня – наприклад: розмова в крамниці, установі, школі, лікарні, на ринку тощо. Зрештою, що більше учасники вправлялися у розмовній українській мові, то впевненішими вони почувалися у спілкуванні нею.

The article examines the peculiarities of learning Ukrainian language among adults in the format of a speaking club during the Russian military aggression against Ukraine. In particular, the factors that caused the growth of interest in studying or improving the level of knowledge of the Ukrainian language among the adult Russian-speaking citizens of Ukraine are outlined. The purpose of the article is to outline the peculiarities of learning Ukrainian among adults during wartime using the example of Ukrainian language courses held, in particular in the format of speaking clubs. In particular, according to the data of the sociological research of the Rating group conducted on March 19, 2022 among citizens of Ukraine, 83% of respondents believe that Ukrainian should be the only state language in Ukraine. Moreover, this opinion prevails in all regions of Ukraine, in all age and language strata. Therefore, in response to the request of a large part of Russian-speaking citizens of Ukraine, including those forcibly displaced, courses on studying the Ukrainian language are being launched in various settlements of Ukraine. Moreover, the organizers work mainly on a volunteer basis. At the same time, in view of the full-scale Russian-Ukrainian war, conducting lessons in speaking clubs is complicated by dangers for the lives of their participants. Despite this, Ukrainian courses take place practically all over Ukraine in faceto- face and remote (distance) versions (online and offline). Along with the educational purpose, Ukrainian speaking clubs at this time also have the function of psychological help for the participants, because a large part of them are internally displaced persons or emigrants. So, in the learning process, teachers primarily try to develop students' communication skills by using debates, discussions, brainstorming, game exercises, etc. As an example of the successful implementation of the speaking club idea, the classes in the speaking club "Let's speak Ukrainian" are considered. Two seasons of this project were organized by specialists of the International Institute of Education, Culture and Diaspora Relations (Lviv Polytechnic National University). On the one hand, the first season took place remotely using the Internet. The second season, on the other hand, was in an intramural format in Lviv. In the course program of the speaking club "Let's talk Ukrainian", the organizers provided 15 lessons. Each of them consisted of two parts. The first part concerned one or another everyday topic, the second part concerned culture, history and socio-political issues. Mastery of each topic took place in dialogue mode, when the teacher created for students a situation that can be encountered in real life or not every day - such as: a conversation in a store, institution, school, hospital, market, etc. In the end, the more the participants practiced their spoken Ukrainian, the more confident they felt in communicating with it.