Українізми у російськомовних творах М. Старицького

Abstract

Проблематика впливу російської мови на українську досить давно є об’єктом дослідження багатьох лінгвістів. Проте, на жаль, вплив української мови на російську та її запозичувальний потенціал досліджено зовсім мало. На сьогоднішній день дослідження особливостей функціонування українізмів в російській мові ще не завершене. Тому ця проблема потребує нагального аналізу та зумовлює актуальність теми цієї наукової статті. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що Україна тривалий час знаходилася у складі Російської імперії. Діяльність імперської влади систематично намагалася категорично й послідовно заборонити українську мову. Численні циркуляри не визнавали статусу української мови як самостійної сильної мови українців. Незважаючи на всі перепони, українська мова здійснювала потенційно значний вплив й збагачувала мову ворожого сусіда значною кількістю запозичень. Вона виконувала роль мови-донора в межах силового поля російської мови. Звичайно, цей факт ще й досі замовчується, проте його можна вважати домінантним доказом впливової потужності й синергетики української мови. Лексико-семантичні українізми активно функціонували в російськомовному дискурсі ХІХ ст. Визначні українські письменники Т. Шевченко, М. Старицький, М. Гоголь, В. Короленко, Є. Гребінка та інші збагачували свої російськомовні твори українізмами, завдяки чому українські лексичні елементи активно ввійшли в російсьмовний обіг. Таким чином залишили значний відбиток на розвитку стилістики мови ворожого сусіда. У статті проаналізовано особливості функціонування лексико-семантичних українізмів у творах малої прози Михайла Старицького, виділено тематичні групи Досліджений матеріал може стати базою для словника українізмів російської мови.

The issue of the influence of the Russian language on Ukrainian has been the object of research by many linguists for quite a long period of time. However, unfortunately, the influence of the Ukrainian language on the Russian language and its borrowing potential have been studied very little. Recently, the study of the peculiarities of the functioning of Ukrainianisms in the Russian language has not been completed yet. Therefore, this problem requires urgent analysis and determines the relevance of the topic of this scientific article. Turning the pages of history, we see that Ukraine has been a part of the Russian Empire for a long time. The activities of the imperial authorities systematically tried to categorically and consistently ban the Ukrainian language. Numerous circulars did not recognize the status of the Ukrainian language as an independent strong language of the Ukrainians. Despite all the obstacles, the Ukrainian language exerted a potentially significant influence and enriched the language of its hostile neighbor with a significant number of borrowings. It played the role of a donor language within the force field of the Russian language. Of course, this fact is still kept quiet, but it can be considered a dominant proof of the influential power and synergy of the Ukrainian language. Lexico-semantic Ukrainianisms actively functioned in the Russian-language discourse of the 19th century. Prominent Ukrainian writers T. Shevchenko, M. Starytskyi, M. Hohol, V. Korolenko, E. Hrebinka and others enriched their Russian-language works with Ukrainianisms, thanks to which Ukrainian lexical elements actively entered the Russian-language circulation. In this way, they left a significant mark on the development of the stylistics of the enemy neighbor's language. The article analyzes the peculiarities of the functioning of lexical-semantic Ukrainianisms in the short prose works of Mykhailo Starytskyi, highlights the thematic groups. The studied material can become a basis for a dictionary of Ukrainianisms of the Russian language.