Metadiscourse resources used to manage doctor-patient interaction in informed consent templates for dental treatment

Abstract

Metadiscourse plays an important role in organizing and producing persuasive speech, based on the norms and expectations of people involved. Metadiscourse is crucial in creating informed consent templates: metadiscourse devices help to establish relationships between the writer and the reader, to outline the socio-cultural context and the specific communicative situation. The purpose of this paper is to determine interactional resources used to manage textual interactions in informed consent template for dental treatment, to reveal their functions in the texts, and to examine how well the mentioned resources aid in achieving the text of being credible. Metadiscourse analysis of the informed consent templates for dental treatment provides insights related to the social interaction between authors (dental care providers), readers (patients), socio-cultural context, and a specific communicative situation (the process of health decision-making). Investigating interactional metadiscourse resources, which are more directly and evidently related to interpersonality, has revealed the way collective authors (clinicians, legislators, healthcare managers) can engage and communicate with their audience. The frequency of the five types of interactional markers (hedges, boosters, self-mentions, engagement, and attitude markers) and their functions in the informed consent templates are specific and considerable differ from those in academic or scientific texts. Self-mentioned markers and hedges have been found out as the most prevalent interactional resources used to establish more credible and reliable relations between dentists and patients and to build up the customer-oriented tone of the informed consent. The first person pronouns referring to both parties of informed consent emphasize the mutual involvement and responsibility for the further health outcomes. Hedges in the informed consent documents are mainly used to tone down risks, complications, and other potential problems associated with the dental treatment in order to minimize the patients’ overanxiety, i.e. to implement threat-minimizing strategy. Engagement markers and boosters play a less important role in building up relation with patients.

Метадискурс відіграє важливу роль у створенні переконливих та правильно організованих текстів, а його доцільне використання спирається на норми та очікування, усталені певною дискурсивною спільнотою в межах конкретної комунікативної ситуації. Мета запропонованої розвідки – виявити засоби інтеракціонального мета дискурсу, тобто маркери взаємодії, які вживаються в текстах поінформованої згоди на стоматологічне лікування для налагодження та підтримання кооперативних стосунків між лікарем та пацієнтом та визначити їхні комунікативні функції. Метадискурсивний аналіз форм інформованої згоди на стоматологічне, які використовуються в медичних установах США, дає глибше уявлення про соціальну взаємодію між стоматологами та їхніми пацієнтами у процесі ухвалення рішення погодитися на лікування чи відхилити його. Частота вживання маркерів взаємодії та їхні комунікативні функції в текстах інформованої згоди значно відрізняються від таких в академічних чи наукових текстах. Виявлено, що найпоширенішими є маркери, що вказують на активні присутність пацієнта та лікаря в тексті, – це займенники першої особи однини та множини та відповідні присвійні займенники. Стосуючись обох сторін інформованої згоди, ці займенники підкреслюють взаємну участь і відповідальність за наслідки ухваленого рішення. Засоби хеджування у формах інформованої згоди є другими за частотою вживання і здебільшого використовуються для вираження ймовірнісного характеру потенційних ризиків, ускладнень чи інших проблем, пов’язаних із стоматологічним лікуванням. У такий спосіб автори досягають мінімізації надмірного занепокоєння з боку пацієнтів, тобто втілюють стратегію мінімізації загроз. Маркери-підсилювачі та маркери залучення відіграють менш важливу роль у процесі отримання поінформованої згоди.