Тварини як об’єкт лінгвокультури

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей мовної репрезентації тварин у англійській та українській мовних картинах світу, розкриттю етнокультурних властивості асоціативного мислення англомовного та україномовного етносів. Акцентується увага на тому, що термін картина світу трактується в лінгвістиці різнопланово. У цьому дослідженні під мовною картиною світу розуміється бачення позамовного світу певними етносами, виражене засобами відповідних мов. Підкреслюється, що мовна картина світу формує тип ставлення людини до світу, а в процесі спілкування людина найчастіше використовує символи, знакові для своєї лінгвокультури. Зазначається, що розширення уявлення про навколишнє середовище зручно фіксувати за допомогою вже звичних сталих образів-символів. До найбільш поширених із них належать представники фауни. Виділяються назви тварин, які найчастіше вживаються в англійській та українській мовах. Акцентується увага на тому, що зооморфізми з’явилися на ґрунті певних асоціативних зв’язків унаслідок метафоричного перенесення. Виявлено, що зміст зооморфізмів в одній мові може відрізнятися від змісту аналогічних зооморфізмів в іншій мові, оскільки зооморфізми мов, зорієнтовані на ту саму тварину, можуть представляти її еталоном різних якостей. Дослідження показує, що негативні характеристики із зоонімами переважають над позитивними, що пов’язано з тенденцією мови фіксувати відхилення від норми. Пейоративні зооніми вживаються для вираження антипатії, зневажливого ставлення людини до певних життєвих ситуацій, символізованих через образи тварин. З’ясовано, що усі зооморфізми мають антропоцентричне спрямування. У статті досліджено також фразеологічні одиниці з назвами тварин. Підкреслюється, що вони використовуються для образної характеристики і мають високий конотативний потенціал. Виокремлено сім груп фразеологічних одиниць, до складу яких входить зоонім. Автор приходить до висновку, що зооморфізми є результатом складного процесу номінації, в якому поєднуються лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори. Ці фактори впливають на формування конотацій у найменуваннях тварин. Назви тварин, включені в процес вторинного семіозису за допомогою метафоризації, створюють досить своєрідні фрагменти англійської та української мовних картин світу.

The article deals with peculiarities of language representation of animals in English and Ukrainian language pictures of the world. It tends to reveal ethnocultural properties of associative thinking of English-speaking and Ukrainian-speaking ethnic groups. The attention is focused on the fact that the term picture of the world is treated diversely in linguistics. In this research by this term, we mean the vision of the non-language world expressed by means of corresponding languages by definite ethne. It is underlined that the language picture of the world forms the type of an individual’s attitude towards the world; in the process of communication a person uses symbols characteristic of his own culture. It is stated that it is convenient to fix the expanding of the image about the surrounding world by means of familiar image-symbols. Fauna representatives belong to the most wide-spread ones. The names of the animals which are most frequently used in the English and Ukrainian languages are singled out in the article. The attention is focused on the fact that zoomorphisms appeared on the ground of certain associative connections as a result of metaphorical usage. It is found out that the content of zoomorphisms in one language can differ from the meaning of zoomorphisms in another language as different qualities can be ascribed to the same animals. It is ascertained in the research that zoonyms with negative characteristics prevail over those with positive ones. It can be connected with the tendency in the language to fix deviations from the norm. Pejorative zoonyms are used to express antipathy, neglective attitude of a person to certain life situations symbolized through animal images. It is found out that all zoomorphisms have an anthropocentric character. Phraseological units with zoonymic components are also researched in the article. It is stressed that they are used for figurative characteristics and they have a high connotative potential. Seven groups of phraseological units with zoonyms are singled out. The author comes to the conclusion that zoomorphisms are the result of a complicated process of nomination in which linguistic and extralinguistic factors are combined. These factors influence the formation of connotations in the names of animals. The nomina of animals included in the process of secondary nomination with the help of metaphors create quite peculiar fragments of the English and Ukrainian language pictures of the world.