Дискурсологічні студії в Україні: основні поняття, терміни і проблеми

Abstract

На сучасному етапі розвитку мовознавства аналіз поняття дискурсу як нової галузі лінгвістики привертає увагу дедалі більше українських дослідників. Не зважаючи на визначеність і нормативність дискурсу у термінологічній системі інших галузей науки, у сучасному мовознавстві немає єдиного трактування, яке б охопило всі контексти його вживання. Наразі актуальним є вивчення саме лінгвістичних параметрів і класифікації дискурсу. В аспекті сучасних методик, дискурс розуміється як текст, що включає певні екстралінгвальні фактори, а саме: думки, знання, установки та цілі адресата, які необхідні для розуміння тексту. Крім того, сьогодні існує тенденція розглядати дискурс як поняття, що включає паралельно два компоненти: динамічний процес мовленнєвої діяльності та її результат у вигляді фіксованого тексту. Проблема виокремлення дискурсивних типів також потребує ґрунтовного вивчення, оскільки єдиної визнаної типології дискурсів не існує. Переважно типи дискурсу розрізняють за: адресатністю – інституційний і персональний; характером настанов і комунікації – аргументативний, конфліктний та гармонійний дискурси; формою – усний і письмовий; видом мовлення – монологічний або діалогічний; соціально-ситуативним критерієм – діловий, адміністративний, рекламний, юридичний, військовий, релігійний, медійний, медичний, політичний, педагогічний, спортивний, науковий, електронний (інтернет-дискурс) тощо; соціально-демографічними характеристиками адресанта й адресата – дитячий, підлітковий дискурси, дискурс людей похилого віку, жіночий і чоловічий дискурси, дискурс мешканців міста й села; соціально-професійним критерієм – дискурс моряків, будівельників, шахтарів тощо; соціально-політичним – дискурс комуністів, демократів тощо; функціональними та інформативними складниками: інформативний (емотивний, оцінний, директивний дискурси) і фатичний; формою та змістом з урахуванням функціонального стилю і жанру – художній, публіцистичний, науковий та ін., офіційний і неофіційний.

At the current stage of the development of linguistics, the analysis of the notion of discourse as a new branch of linguistics attracts the attention of more and more Ukrainian researchers. Despite the definition and normativity of discourse in the terminological system of other branches of science, there is no single interpretation in modern linguistics that would cover all contexts of its use. Currently, the study of linguistic parameters and the classification of discourse is relevant. In terms of modern methods, discourse is understood as a text that includes certain extralinguistic factors, namely: thoughts, knowledge, attitudes and goals of the addressee, which are necessary for understanding the text. In addition, today there is a tendency to consider discourse as a concept that includes two components in parallel: the dynamic process of speech activity and its result in the form of a fixed text. The problem of distinguishing discursive types also needs thorough study, since there is no single recognized typology of discourses. Mainly, the types of discourse are distinguished by: addressability – institutional and personal; the nature of instructions and communication – argumentative, conflictual and harmonious discourses; form – oral and written; by type of speech – monologic or dialogic; socio-situational criteria – business, administrative, advertising, legal, military, religious, media, medical, political, pedagogical, sports, scientific, electronic (Internet discourse), etc.; socio-demographic characteristics of the addresser and the addressee – children's and adolescent discourses, the discourse of the elderly, women's and men's discourses, the discourse of city and village residents; socio-professional criteria – the discourse of sailors, builders, miners, etc.; socio-political – the discourse of communists, democrats, etc.; functional and informative components – informative (emotional, evaluative, directive discourses) and phatic; form and content, taking into account the functional style and genre – artistic, journalistic, scientific, etc., official and unofficial.