Особливості функціонування термінів-квазікомпозитів у психології

Abstract

Статтю присвячено типологічному, словотвірному та ономасіологійному аналізу термінів психології. Велику групу термінів у психології складають терміни, які утворилися шляхом поєднання кореневих терміноелементів грецького та латинського походження. Цей спосіб є основним шляхом побудови термінів у сучасній медичній термінології, що ще раз підтверджує тезу про наближеність сучасної психології до медичних наук, отже, й термінологічний апарат цієї науки не став виключенням. Досить часто використання словотвірних конструктів грецького та латинського походження при творенні нових слів спряє появі так званих квазікомпозитів, складних слів, які не можуть бути розгорнуті в одиниці синтаксичного рівня мовної системи. Описано 4 групи квазікомпозитів: 1) лексеми з формантом -френ; 2) квазікомпозити з терміноелементом -фобія; 3) складні слова з компонентом -манія; 4) лексеми з компонентом -філія. Ономасіологійні моделі з компонентом френ- характеризуються найбільшим різномаїттям, порівняно з іншими термінами-квазікомпозитами в психології, можна визначити такі ономасіологійні моделі: «кількість + об’єкт», «якість + об’єкт», «об’єкт + наука». Варто звернути увагу на той факт, що квазікомпозити належать до інтернаціональної лексики, тобто активно функціонують у більшості сучасних мов. Найчисельнішою є група квазікомпозитів з конструктом -фобія. Отже, найпоширенішим терміноелементом грецького походження у психології є -фобія, найменш продуктивним -френ. Найпоширеніша ономасіологійна модель – «каузатив + стан». Необхідно зазначити, що число лексем з цими компонентами не є сталим, постійно з’являються нові реалії дійсності, тому сьогодні вже можна говорити про інтернет-манію, інстаграм-манію, тік-токманію, ці терміни не просто зустрічаються в медіатекстах, а поступово стають частиною термінологічного апарату науки психології та психіатрії. Перспектива подальших розвідок полягає у ретельному ономасіологійному аналізі існуючих термінів психології та дослідженні новоутворень, які поступово збагачують та розширюють існуючий термінологічний апарат.

The article is devoted to typological, word-formational and onomasiological analysis of psychological terms. A large group of terms in psychology are terms that were formed by combining root terminological elements of Greek and Latin origin. This method is the main way of constructing terms in modern medical terminology, it is the fact which again confirms the thesis that modern psychology is close to medical sciences, therefore, the terminological apparatus of this science is not an exception. Quite often, the use of word-forming structural components of Greek and Latin origin when building new words leads to the emergence of so-called quasi-composites, compound words that cannot be expanded into a unit of the syntactic level of the language system. Four groups of quasi-composites are described: 1) lexemes with the formant -френ; 2) quasi-composites with the term element -фобія; 3) complex words with the component -манія; 4) lexemes with the component -філія. Onomasiological models with the component -френ; are characterized by the greatest diversity, compared to other quasi-composite terms in psychology, the following onomasiological models can be defined: «quantity + object», «quality + object», «object + science». It is necessary to pay attention to the fact that quasi-composites belong to the international vocabulary, so that they actively function in most modern languages. The group of quasi-composites with the root -фобія; is the most numerous. So, the most common term element of Greek origin in psychology is -фобія;, the least productive is -френ;. The most common onomasiological model is «causative + state». It should be noted that the number of lexemes with these components is not constant, new realities of reality are constantly appearing, therefore today we can speak about інтернет-манія, інстаграм-манія, тік-токманія, these terms are not just found in media texts, but gradually become parts of the terminological apparatus of the science of psychology. The prospect of further investigations consists in a thorough onomasiological analysis of the existing terms of psychology and the study of new formations that gradually enrich and expand the existing terminological apparatus.