Expression of negation by grammatical and lexical means

Abstract

In almost all languages of the world, the constituents of different language levels are gathered together to create a binary encounter of affirmation, that is, to realize negation, which is considered one of the universal categories. İn this article the use of lexical units and grammatical units in the formation of existence (affirmation) and non-existence (negation) relations is discussed. Various examples from the Azerbaijani and English languages were also presented in the article. It is noted in the linguistic literature that constructs of almost all language levels are collected in the field of negation – morphological means, lexical, syntactic means, as well as derivatives of negation. In this article, we will try to study them in a context based on the factual materials of both languages we are comparing, because when a position, a problem is used or not studied in context, this idea remains weather-dependent, but the context reveals its semantics through cognition. At this time, communication takes place, the intention of the one who puts forward this idea is understood, and at the same time it becomes an indicator of the means by which negation, functional and semantic, is expressed Speaking about affirmation-negation, looking at what is written in the academic edition of the Azerbaijani language, we see that the meaning of the statement is given to verbs only by the semantics of the word. For example, a high-speed train was moving towards the city, leaving villages and towns behind. Verbs use negation suffixes to denote the expression of the meaning of negation. In both languages, sometimes negation is expressed by an ordinary word – a corrective word, and sometimes the reverse process of grammatical negation, syntactic negation and even phraseological conjugation can be observed in languages where we are attracted to both comparisons.

Майже у всіх мовах світу складові різних мовних рівнів збираються разом, щоб створити бінарну зустріч твердження, тобто реалізувати заперечення, яке вважається однією з універсальних категорій. У даній статті обговорюється використання лексичних і граматичних одиниць при формуванні відносин існування (твердження) і неіснування (заперечення). У статті також були представлені різні приклади з азербайджанської та англійської мов. У лінгвістичній літературі наголошується, що в області заперечення зібрані конструкції практично всіх мовних рівнів – морфологічні засоби, лексичні, синтаксичні засоби, а також похідні від заперечення. У цій роботі ми спробуємо вивчити їх у контексті, заснованому на фактичних матеріалах обох мов, які ми порівнюємо, оскільки коли позиція, проблема використовується або не вивчається в контексті, ця ідея залишається залежною від погоди, але контекст розкриває її семантику через пізнання. У цей час відбувається комунікація, розуміється намір того, хто висуває цю ідею, і в той же час це стає показником засобів, за допомогою яких виражається заперечення, функціональне і семантичне Говорячи про твердження-заперечення, дивлячись на те, що написано в академічному виданні азербайджанської мови, ми бачимо, що значення твердження надається дієсловам тільки семантикою слова. Наприклад, швидкісний поїзд рухався в бік міста, залишаючи позаду села і селища. Дієслова використовують суфікси заперечення для позначення вираження значення заперечення. В обох мовах іноді заперечення виражається звичайним словом-коригуючим словом, а іноді в мовах, де нас приваблюють обидва порівняння, можна спостерігати зворотний процес граматичного заперечення, синтаксичного заперечення і навіть фразеологічного відмінювання.