Контент-аналіз дефініцій поняття «мовна свідомість»

Abstract

Огляд наукових джерел дозволяє стверджувати, що наявні тлумачення мовної свідомості є досить різноманітними. Отже, необхідною є систематизація цих визначень, що дозволить, у свою чергу, ґрунтувати подальші лінгвістичні розробки на чітко визначених вихідних поняттях. Зазначена систематизація може бути здійснена за допомогою такого якісно-кількісного методу дослідження, як контент-аналіз. Для з’ясування особливостей поняття мовної свідомості методом суцільної вибірки було дібрано та проаналізовано 100 дефініцій із наукових та навчально-наукових українсько- та російськомовних видань, серед яких 22 наукові статті, 14 монографій, 54 дисертації та автореферати, 3 словники та енциклопедії, 7 підручників та посібників. В рамках проведеного аналізу було виділено 8 смислових компонентів, що так чи інакше характеризують сутність досліджуваного поняття: 1) когнітивний; 2) лінгвістичний; 3) комунікативний; 4) культурний; 5) етнічний; 6) історичний; 7) соціальний; 8) психологічний. Дослідження виявило, що абсолютна більшість визначень містять два основних компоненти – когнітивний та лінгвістичний, у той час як інші представлені значно меншою мірою. Водночас близько чверті варіантів трактувань містять культурний та соціальний компоненти, приблизно п'ята частина – психологічний. З цього випливає, що мовна свідомість представляє собою поняття, сутнісне наповнення якого не вичерпується змістом понять «мова» та «свідомість», а включає також низку індивідуально-особистісних та суспільно значущих параметрів. Таким чином, ми пропонуємо наступне визначення: мовна свідомість – це опосередкована культурою когнітивна свідомість, що забезпечує механізми оперування мовою. Отже, мовна свідомість постає як культурно обумовлений феномен, що включає, зокрема, національно та соціально обумовлені характеристики. З наведеного визначення випливає, що мовна свідомість постає як культурно обумовлений феномен, що включає, зокрема, національно та соціально обумовлені характеристики. Цей факт особливо важливий при гуманітарних дослідженнях етнокультурної специфіки.

A review of scientific sources allows us to state that the existing interpretations of linguistic awareness are quite diverse. Therefore, it is necessary to systematize these definitions, which will allow, in turn, basing further linguistic developments on clearly defined initial concepts. The specified systematization can be carried out using such a qualitative and quantitative research method as content analysis. In order to find out the specifics of the concept of linguistic awareness, 100 definitions from scientific and educational Ukrainian- and Russian-language publications, including 22 scientific articles, 14 monographs, 54 dissertations and abstracts, 3 dictionaries and encyclopedias, and 7 textbooks and manuals, were selected and analyzed using the continuous sampling method. As part of the analysis, 8 semantic components were identified, which in one way or another characterize the essence of the studied concept: 1) cognitive; 2) linguistic; 3) communicative; 4) cultural; 5) ethnic; 6) historical; 7) social; 8) psychological. The study found that the absolute majority of definitions contain two main components – cognitive and linguistic, while others are represented to a much lesser extent. At the same time, about a quarter of interpretation options contain cultural and social components, approximately a fifth – psychological. It follows from this that linguistic awareness is a concept whose essential content is not limited to the content of the concepts "linguistic" and "awareness", but also includes a number of individually-personal and socially significant parameters. Thus, we offer the following definition: linguistic awareness is culturally mediated cognitive awareness that provides mechanisms for language operation. Therefore, linguistic awareness appears as a culturally determined phenomenon, which includes, in particular, nationally and socially determined characteristics. It follows from the given definition that linguistic awareness appears as a culturally determined phenomenon, which includes, in particular, nationally and socially determined characteristics. This fact is especially important in humanitarian studies of ethno-cultural specificity.