Використання текстових корпусів у лінгвістичних дослідженнях

Abstract

Метою статті є представлення результатів вивчення сучасних літературних джерел з проблеми використання текстових корпусів у дослідницьких цілях. На підставі проведеного аналізу встановлено, що електронний корпус не просто дає можливість прискорити дослідження мови та багатократно підвищити їхню ефективність, вірогідність та перевірюваність – він допомагає вирішувати такі завдання, які лінгвістика попередніх епох практично не ставила через їхню трудомісткість чи нездійсненність. До таких завдань належать, наприклад, численні види статистичних та інших квантитативних досліджень мови, а також завдання, пов’язані з моніторингом мовних змін та описом їхніх механізмів. З’ясовано, що відправною точкою виникнення корпусної лінгвістики стала з’ява та усвідомлення об’єктивного лінгвістичного поняття – дихотомії «мова – мовлення». Концепція, згідно з якою мова й мовлення вважаються різними реальними об’єктами, що взаємодіють у процесі мовної діяльності, завоювала й продовжує завойовувати все більше прихильників. На їхню думку, мова має лише мовленнєвий потенціал, різні можливості дискурсотворення. Зазначено, що корпусна лінгвістика перебуває на перетині теоретичних та прикладних завдань. Можна сказати, що теоретичні дослідження готують вирішення практичних завдань і становлять їхню основу. Увагу акцентовано на постанні нових прикладних аспектів корпусної лінгвістики. Зазначено, що зовсім недавно у цій сфері були лише два важливі та складні напрями: компіляція частотних словників на основі текстових корпусів, або статистична лексикографія, та автоматична обробка текстів, або комп'ютерна лінгвістика. Нині вже створено передумови використання ідей корпусної лінгвістики в дидактичних цілях.

The aim of the article is to present the results of the study of modern literary sources on the problem of the use of text corpora for research purposes. On the basis of the conducted analysis, it was established that the electronic corpus not only makes it possible to speed up language research and increase its efficiency, reliability and verifiability many times over – it helps to solve the tasks the linguistics of previous eras practically did not assign because of their workload or impracticability. Such tasks include numerous types of statistical and other quantitative language studies, as well as tasks related to monitoring language changes and describing their mechanisms. It was found out that the starting point of the emergence of corpus linguistics was the phenomenon and awareness of the objective linguistic concept – the ‘language – speech’ dichotomy. The concept that language and speech are considered to be different real objects that interact in the process of language activity has won and continues to win more and more adherers. In their opinion, language has only speech potential and various possibilities of discourse creation. It is noted that corpus linguistics is at the intersection of theoretical and applied tasks. It can be said that theoretical studies prepare solutions to practical problems and form their basis. Attention is focused on the emergence of new applied aspects of corpus linguistics. It is noted that quite recently there were only two important and complex directions in this field: the compilation of frequency dictionaries based on text corpora, or statistical lexicography, and automatic text processing, or computer linguistics. Currently, the prerequisites for using the ideas of corpus linguistics for didactic purposes have already been created.