Способи відтворення соціокультурних лакун у німецькомовному перекладі твору Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»

Abstract

В статті проаналізовано застосування способів відтворення соціокультурних лакун роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів» в німецькомовних перекладах, що було метою наукової розвідки. Також разом із дослідженням способів відтворення культурно маркованих лексичних одиниць, обраховано і частотність вживання окремих способів для перекладу соціокультурних лакун згаданого твору. Окрім того, в роботі розглянуто питання дефініції поняття «лакунарності», а також труднощі відтворення соціокультурних лакун у художніх текстах. Поняття «соціокультурна лакуна» розвивається разом з мовою, а отже зумовлює утворення нової культурно маркованої лексики, для відтворення якої необхідно детальніше досліджувати вищезазначене явище на кожному етапі розвитку. Отже, як доводить проведений аналіз способів перекладу, які використав перекладач, найчастіше для відтворення культурно маркованих лакун було застосовано спосіб використання наявного аналога – 47%, що уможливило адаптувати текст перекладу для реципієнтів, а застосування схожих відповідників в іншій культурі не спотворило загальний зміст твору. Використовуючи спосіб лексико-семантичної заміни для перекладу вищезгаданої лексики в 26% прикладів, перекладач вдався до вживання семантично вужчих або ширших за значенням лексичних одиниць, щоб відтворити значення лакун у своєму перекладі. Недоліком використання транслітерації для адресата, яку було застосовано в 16% прикладів перекладу є складність розуміння сенсу лакуни з контексту, що може спричинити хибне сприйняття культурно маркованої лексики, яку містить оригінал твору або ж нерозуміння такого перекладу взагалі. Реалізація описового способу перекладу в 11% в прозовому творі є релевантною, оскільки не створює проблем із передачею змісту самого тексту, однак виявилась менш ефективною при перекладі.

The article analyzes the using of translating methods of the socio-cultural lacunae of Yury Andruhovich's novel "Twelve Hoops" in German translations, which was the goal of scientific research. Also, together with the study of the methods of reproduction of culturally marked lexical units, the frequency of the use of individual methods for the translation of the socio-cultural lacunae of the mentioned work was also calculated. In addition, the work examines the issue of the definition of the concept "lacunarity", as well as the difficulties of reproducing socio-cultural lacunae in artistic texts. The concept of "socio-cultural lacuna" develops together with the language, and thus leads to the formation of a new culturally marked vocabulary, for the reproduction of which it is necessary to study the above-mentioned phenomenon in more detail at each stage of development. So, as the analysis of the methods of translation used by the translator proves, this was the method most often used to reproduce culturally marked lacunae – 47%, which made it possible to adapt the translated text for the recipients, and the use of similar equivalents in another culture did not distort the overall meaning of the work. Using the method of lexical-semantic substitution to translate the above-mentioned vocabulary in 26% of the examples, the translator resorted to the use of semantically narrower or broader lexical units in order to reproduce the meaning of lacunae in his translation. The disadvantage of using transliteration, which was used in 16% of translation examples, is the difficulty of understanding the meaning of the lacuna from the context, which can cause a false perception of the culturally marked vocabulary contained in the original work or a misunderstanding of such a translation in general. The implementation of the descriptive method of translation in 11% in a prose work is relevant because it does not create problems with the transmission of the content of the text itself, but it turned out to be less effective in translation.