Стислі підсумки десяти років застосування кримінального процесуального закону (стадія досудового розслідування)

Abstract

Робота присвячена спливу десяти років з моменту набрання чинності Кримінальним процесуальним Кодексом України в листопаді 2012 року. Метою роботи є визначення тих змін у законодавчій регламентації чинних інститутів кримінального процесу, які можна розцінити як глобальні; стисле дослідження нових інститутів. Методи - порівняльний, статистичний. Піддано дослідженню мету введення в дію Кримінального процесуального Кодексу 2012 року, основні засади реформування процесуального закону як складової судової реформи та реформи правоохоронної системи, заходи, яких було запропоновано вжити для досягнення зазначеної мети. Проаналізовано кількість законів, якими вносилися зміни до процесуальних кодексів. Звернено увагу на введення в дію нових інститутів – зокрема Єдиного реєстру досудових розслідувань, негласних слідчих (розшукових) дій, відкриттю матеріалів досудового розслідування, обвинувальному акту, притягнення до кримінальної відповідальності на підставі угод; наведено виявлені недоліки їх нормативної регламентації та практичного застосування. Порівняно обвинувальний акт з обвинувальним висновком; реєстр матеріалів досудового розслідування та довідку про рух кримінальної справи. Порівняно інститути приватного обвинувачення під час дії різних процесуальних законів. Приділено увагу ліквідації формального акту – постанови про порушення кримінальної справи; натомість оцінено появу нового формального акту – витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань. Констатовано ліквідацію інституту додаткового розслідування, однак на противагу звернено увагу на право суду повернути прокурору обвинувальний акт як такий, що не відповідає вимогам закону. Підкреслена поява нових суб’єктів процесу – наприклад, заявника, викривача тощо; про появу нових механізмів процесуального примусу – у вигляді грошового стягнення; про появу нових органів досудового розслідування – ДБР, НАБУ; про появу нової судової інституції – Вищого Антикорупційного суду. Звернено увагу на недосконалість змін у правової регламентації фіксації дій та рішень посадових осіб сторони обвинувачення, змін у регламентації конкретних слідчих дій. Увагу приділено й змінам у закон, які у подальшому було скасовано через їх неефективність. Як підсумок висловлено сумнів у необхідності прийняття Кримінального процесуального Кодексу в чинній редакції.

The work is devoted to the passage of ten years since the entry into force of the Criminal Procedure Code of Ukraine in November 2012. The purpose of the work is to determine those changes in the legislative regulation of the current institutions of the criminal process, which can be considered as global; a brief study of new institutes. Methods - comparative, statistical. Subjected to the study of the purpose of the implementation of the Criminal Procedure Code of 2012, the main principles of the reform of the procedural law as a component of the judicial reform and the reform of the law enforcement system, the measures that were proposed to be taken to achieve the specified goal. The number of laws amending procedural codes was analyzed. Attention was paid to the implementation of new institutions - in particular, the Unified Register of Pre-Trial Investigations, secret investigative (detective) actions, opening of pre-trial investigation materials, indictments, bringing to criminal liability on the basis of agreements; identified shortcomings of their normative regulation and practical application are given. The indictment is compared with the indictment; the register of pre-trial investigation materials and a certificate on the progress of a criminal case. The institutes of private prosecution during the operation of various procedural laws are compared. Attention was paid to the liquidation of the formal act - the resolution on the initiation of a criminal case; instead, the emergence of a new formal act - an extract from the unified register of pre-trial investigations - was assessed. The liquidation of the institution of additional investigation was noted, but on the contrary, attention was drawn to the court’s right to return the indictment to the prosecutor as one that does not meet the requirements of the law. The appearance of new subjects of the process is emphasized - for example, the applicant, the whistleblower, etc.; about the emergence of new mechanisms of procedural coercion - in the form of monetary penalties; on the emergence of new bodies of pre-trial investigation - SBI, NABU; on the emergence of a new judicial institution - the High Anti-Corruption Court. Attention was drawn to the imperfection of changes in the legal regulation of recording the actions and decisions of officials of the prosecution, changes in the regulation of specific investigative actions. Attention was also paid to changes in the law, which were subsequently canceled due to their ineffectiveness. As a conclusion, doubts were expressed about the need to adopt the Criminal Procedure Code in its current version.