МЕТОДИ СТАТИЧНОЇ ТА ДИНАМІЧНОЇ НАВІГАЦІЇ ДЛЯ ПРОТЕТИЧНО-ОРІЄНТОВАНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ: ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ ТОЧНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДХОДІВ

Abstract

Мета дослідження. Проаналізувати доступні дані щодо точності встановлення дентальних імплантатів з використанням статичних та динамічних систем навігації та порівняти їх між собою, а також виокремити специфічні покази до застосування різних навігаційних систем під час дентальної імплантації. Методи дослідження. Дизайн дослідження був сформований у якості ретроспективного аналізу літератури. Глибина пошуку публікацій охоплювала період з 2017 по 2023 роки, для аналізу відбирались публікації у виданнях, включених до наукометричних баз даних, та такі, текст котрих був представлений англійською мовою і доступний для деталізованого контент-аналізу. Категоріями аналізу відібраних публікацій виступали наступні параметри: 1) загальні покази до використання методів динамічної та статичної навігації при дентальній імплантації; 2) специфічні покази до використання методів динамічної та статичної навігації при дентальній імплантації; 3) рівні горизонтальних девіацій в області платформи імплантату та його апікальної частини при реалізації методів статичної та динамічної навігації; 4) рівні ангулярних девіацій при реалізації методів статичної та динамічної навігації. Було проаналізовано наступні види публікацій: огляд літератури, систематичний огляд літератури, опис клінічних випадків (серії клінічних випадків), результати когортних рандомізованих та нерандомізованих клінічних досліджень, результати лабораторних досліджень, методичні рекомендації. Наукова новизна. Проведений аналіз літературних даних дозволив встановити, що за даними більшості проаналізованих досліджень різного рівня доказовості показники точності постановки дентальних імплантатів з використанням статичного та динамічного навігаційних підходів критично не відрізняються. При цьому, однак, у окремих роботах показники горизонтальної та ангулярної девіації при реалізації методу динамічної навігації були вищими, ніж при реалізації методу статичної навігації, що особливо було вираженим у клінічних випадках імплантації пацієнтів з повною адентією. Такий результат може бути обґрунтований вищою гетерогенністю результатів оцінки точності методу динамічної навігації, зареєстрованих у доступних публікаціях. В цілому кількість досліджень, сконцентрованих на безпосередньому порівнянні підходів статичної та динамічної навігації в клінічних умовах, є обмеженою, в порівнянні з дослідженнями, реалізованими в лабораторних умовах, та дослідженнями, в яких дані одного з компараторів екстрагувались із попередньо доступних систематизованих наборів даних, а не визначались у ході експерименту. Висновки. Застосування методів статичної та динамічної навігації в імплантологічній практиці сприяє досягненню вищої відповідності між отриманою в результаті встановлення позицією імплантата, та такою, запланованою за даними томографічних методів дослідження та з урахуванням особливостей подальшої протетичної реабілітації. Незважаючи на те, що кожен із навігаційних підходів характеризується специфічними показами до реалізації, метод динамічної навігації демонструє наступні переваги для клінічної практики: можливість реалізації підходу в один візит; можливість модифікації положення імплантата під час операції; вищі рівні безпеки та прогнозованості втручання; покращення ергономіки роботи лікаря-стоматолога; спрощення процесу планування хірургічної маніпуляції.