Еколінгвістичний стан сучасного фірмонімікону Черкас

Abstract

Розвідка присвячена проблемам дослідження еколінгвістичного аспекту мови. Зокрема, ми розглянули функціонування онімної лексики міста Черкас на прикладі фірмонімів. У процесі дослідження визначено проблемні аспекти функціонування українського фірмонімікону пострадянської доби. Ми також звернули увагу на те, що український ономастикон посттоталітарної доби зазнав значних трансформаційних змін під впливом глобалізаційних процесів, екстра- та інтралінгвальних чинників, відхилень від законодавчої площини мовної політики України, а також недотримання норм чинного «Українського правопису». У статті проведено аналіз деяких наукових досліджень, які зачіпають проблеми еколінгвістики, а також розглянуто український фірмонімікон міста Черкас як об’єкт вивчення еколінгвістики. У роботі ми звернули увагу на те, що проблеми еколінгвістичних досліджень у європейському мовознавстві беруть свій початок із кінця ХХ століття. В Україні ж такі праці, які зачіпають проблеми еколінгвістичного аспекту, появилися в середині ХІХ – на початку ХХ ст. У процесі становлення незалежної України науковий світ побачив низку мовознавчих праць, які присвячені дослідженню культури слова, дотриманню законодавчих норм тощо. Одними з перших мовознавців незалежної України, чию увагу привернули еколінгвістичні розвідки, були О. Сербенська, Б. Ажнюк, О. Белей, Л. Белей, М. Романюк та інші. У статті ми проаналізували сучасний стан становлення українського фірмонімікону, зокрема, на базі назв організацій і підприємств міста Черкас. Матеріал статті ми отримали шляхом картування. Зокрема, було записано назви магазинів, підприємств, організацій, які функціонують на території міста Черкас. Наш аналіз показав, що чимала кількість фірмонімів міста Черкаси утворилась і функціонує із порушенням естетичних норм української літературної мови, а також не дотримуються норми чинного «Українського правопису». Еколінгвістичні дослідження вкрай важливі для врегулювання мовних норм української мови, а також для дотримання законодавчої бази України. На сьогодні мовна політика України має бути спрямованою на нормалізацію всіх питань, які порушують дотримання закону України про використання мови на різних щаблях. Чимало новоутворених назв появляються під впливом зарубіжних номінацій, адже творці тих чи інших назв, зокрема, підприємств часто вважають, що запозичені, латинографічні назви є більш презентабельними та, відповідно, будуть сприяти популяризації підприємства чи структури. Часто у процесі становлення українського фірмонімікону простежується порушення ще й такої правописної норми, як використання виключно кириличної назви. Натомість часто використовуються латинографічні назви або ж і взагалі – поєднання кирилиці та латиниці. Також у процесі роботи ми спостерігали таке відхилення від правописно-законодавчої бази мовного врегулювання, як використання російськомовних назв. Український ономастикон посттоталітарної доби, зокрема й фірмонімікон, насичений чималою кількістю новомодних назв, які стали наслідком екстра- та інтралінгвальних видозмін. Це наслідок данини моді, вільний доступ до різної інформації, трансформаційних змін, а також видозмін у свідомості мовців. Часто новомодні назви суперечать колориту та традиціям українців, абсолютно не відповідають тій суті, в основі якої вони лежать. Можна сказати, що часто мовці навіть не задумуються щодо наповнення слова, а керуються топовими номінаціями, назвами, які жодним чином не вписуються у колорит, традиції чи правописні норми української літературної мови. Еколінгвістика – відносно молода наука, яка набирає своїх обертів, а також є надзвичайно важливою для сучасного мовознавства. Адже завдяки її критеріям можна вплинути на нормативність мови, дотримання її правописних норм, а також традицій мовців. На сучасному етапі розвитку української літературної мови необхідно, щоби всі мовні, правописні, культурологічні норми врегульовувалися на законодавчому рівні. Дієвість мовної політики сучасної України забезпечить чистоту. У статті ми також вказали на причини, які сприяли увиразненню української онімної лексики, її трансформації, а також різним видозмінам. Провели аналогії до праць мовознавців, які теж простежують причини порушень мовноправописної основи української літературної мови. У процесі дослідження ми дійшли висновків, що онімний простір української літературної мови сучасної доби є надзвичайно різноманітним і потребує всілякого вивчення, з’ясування причин називання, а також передбачення наслідків, які можуть виникнути у разі недотримання норм чинного «Українського правопису» і законодавчої бази країни. Дотримання норм української літературної мови має відбуватися на всіх лексичних щаблях: фонетичному, морфологічному, синтаксичному тощо. Адже дотримання чистоти мови демонструє освіченість мовців, їхню національну свідомість, а також шану до історії, культури та традицій рідної мови.

Our article is devoted to the problems of research of the ecolinguistic aspect of language. In particular, we considered the functioning of the onymic vocabulary of the city of Cherkasy on the example of company names. In the course of the research we identified problematic aspects of the functioning of the Ukrainian firm name icon of the post-Soviet era. We also drew attention to the fact that the Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era has undergone significant transformational changes under the influence of globalization processes, extra-and intralingual factors, deviations from the legislative side of Ukraine’s language policy, and non-compliance with current Ukrainian spelling. In the article we have analyzed some scientific studies related to the problems of ecolinguistics, and also considered the Ukrainian firm name of the city of Cherkasy as an object of study of ecolinguistics. In our work, we drew attention to the fact that the problems of ecolinguistic research in European linguistics date back to the end of the twentieth century. In Ukraine, such works that address the problems of the ecolinguistic aspect date back to the mid-nineteenth – early twentieth century. XX century. In the process of formation of independent Ukraine, the scientific world saw a number of linguistic works devoted to the study of the culture of speech, compliance with laws and regulations, and so on. O. Serbenska, B. Azhniuk, O. Beley, L. Beley, M. Romanyuk and niches were among the first linguists of independent Ukraine, whose attention was attracted by ecolinguistic explorations. In the article we have analyzed the current state of formation of the Ukrainian company name, in particular on the basis of the names of organizations and enterprises of the city of Cherkasy. We obtained the material of our article by mapping. Thus, the names of shops, enterprises, organizations operating in the city of Cherkasy were recorded. Our analysis showed that a large number of company names of the city of Cherkasy were formed and function in violation of the aesthetic norms of the Ukrainian literary language, as well as do not follow the norms of the current “Ukrainian spelling”. Ecolinguistic research is extremely important for the regulation of language norms of the Ukrainian language, as well as for compliance with the legal framework of Ukraine. Today, Ukraine’s language policy should be aimed at resolving all issues that violate the law of Ukraine on the use of language at various levels. Many newly formed names are influenced by foreign nominations, because the creators of certain names, including companies, often believe that borrowed, Latin graphic names are more presentable and thus will promote the company or structure. Often in the process of formation of the Ukrainian firm name there is a violation of such a spelling rule as the use of exclusively Cyrillic name. Instead, Latin graphic names are often used, or a combination of Cyrillic and Latin alphabet in general. Also in the course of our work we observed such deviation from the orthographic and legislative base of language regulation as the use of Russian-language names. A large number of Cherkasy company names use Russian-language usage. The Ukrainian onomasticon of the post-totalitarian era, in particular the firmonimicon, is saturated with a large number of new-fashioned names, which were the result of extra- and intralingual changes. This is a consequence of the tribute to fashion, free access to various information, transformational changes, as well as changes in the minds of speakers. Often fashionable names contradict the color and traditions of Ukrainians, do not correspond to the essence on which they are based. It can be said that often speakers do not even think about the content of the word, but are guided by top nominations, names that do not fit into the color, traditions or spelling rules of the Ukrainian literary language. Ecolinguistics is a relatively young science that is gaining momentum and is usually important for modern linguistics. After all, thanks to its criteria it is possible to influence the normativity of the language, compliance with its spelling rules, as well as the traditions of speakers. At the present stage of development of the Ukrainian literary language, it is necessary that all linguistic, orthographic, culturological norms be regulated at the legislative level. The effectiveness of the language policy of modern Ukraine will ensure purity. In the article we also pointed out the reasons that contributed to the expression of Ukrainian removable vocabulary, its transformation, as well as various changes. They also drew analogies with the works of linguists, who also trace the causes of violations of the linguistic and orthographic basis of the Ukrainian literary language. In the course of the research we came to the conclusion that the onym space of the Ukrainian literary language of modern times is extremely diverse and requires all kinds of study, tracing the reasons for naming, as well as anticipating the consequences that may arise in case of non-compliance with current “Ukrainian spelling” country bases. Observance of the norms of the Ukrainian literary language must take place at all lexical levels: phonetic, morphological, syntactic, etc. After all, the observance of the purity of the language, its norms – demonstrates the enlightenment of speakers, their national consciousness, as well as respect for the history, culture and traditions of the native language.