Проблеми захисту прав моряків в умовах збройного конфлікту в Україні: українські моряки – ключові працівники (key workers)

Abstract

Визнаним постачальником висококваліфікованих морських кадрів на міжнародній арені є Україна: кожен 20-й офіцер в торговому флоті у світі – з України. Тому сьогодні актуальною проблемою є захист прав моряків під час збройного конфлікту в Україні та в умовах надзвичайних станів різного характеру загалом. Із запровадженням в Україні воєнного стану було оголошено про загальну мобілізацію та обмежено виїзд чоловіків у віці від 18 до 60 років з території України за кордон. Однак норма про заборону виїзду за кордон обмежує або навіть унеможливлює право моряка на працю в силу особливостей його професії. В той час як визнання українських моряків ключовими працівниками (key workers) дасть можливість подолати адміністративні обмеження та забезпечити стабільність морських ланцюгів постачання. Проблематика напрацювання новітніх аспектів щодо стандартів праці моряків в сучасних умовах вказує на необхідність забезпечення прав морякам, які через військові дії не можуть оновити свої кваліфікаційні документи, а також продовження термінів дії трудових контрактів моряків, які пе-ребувають на суднах, враховуючи особливості репатріації моряків, а також забезпечення проїзду та візової підтримки моряків для їх проїзду на судна. Державам прапору слід забезпечити проведення ряду заходів для гарантування права моряків продовжувати активну роботу на суднах та максимально спростити всі візові обмеження морякам для початку роботи на суднах і використовувати посвідчення особи моряка у якості основного проїзного (транзитного) документу для моряків. Автор приходить до висновків, з кожним роком зростає ступінь ризиків для моряків, пов’язаних не тільки зі специфікою мореплавства, а й із низкою політичних, правових і соціальних проблем. Разом з тим, сучасне національне законодавство вочевидь не достатньо визнає та віддзеркалює той достовірний факт, що Україна на міжнародному морському ринку праці відіграє дуже важливу роль. Оскільки Україна є одним з найбільших у світі постачальників робочої сили (моряків) для флоту, надзвичайно важ-ливим є проведення у державі роботи щодо ви-вчення, аналізу, ратифікації Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві 2006 р., щоб захистити права українських моряків. Крім того, визнання Україною за моряками статусу ключових робітників, що стало всесвітньою практикою в умовах пандемії у 2020 р. є правильним вектором у вирішенні проблематики доступу членів екіпажів суден до роботи у надзвичайних умовах світової нестабільності та турбулентності. Це, зокрема, ризики та загрози, пов’язані з пандеміями, збройними конфліктами, іншими кризовими ситуаціями, несприятливими для організації роботи українських моряків. В Україні, що є однією з провідних країн світу – постачальників робочої сили на міжнародний морський ринок праці, має бути усвідомлено та підтримано всесвітню ідею визнання моряків ключовими працівниками (key workers), які надають послуги, необхідні для життєдіяльності, з метою захисту їх прав та поваги до їх професії.

Ukraine is a recognized supplier of highly qualified maritime personnel in the international arena: every 20th officer in the merchant fleet in the world is from Ukraine. Therefore, protection of the rights of seafarers during the armed conflict in Ukraine and in emergency situations of various nature in general is an urgent problem today. With the introduction of martial law in Ukraine, a general mobilization was announced and the departure of men aged 18 to 60 from the territory of Ukraine abroad was restricted. However, the rule prohibiting travel abroad limits or even makes impossible the seafarer’s right to work due to the peculiarities of his profession. While the recognition of Ukrainian sailors as key workers will provide an opportunity to overcome administrative restrictions and ensure the stability of maritime supply chains. The issue of working out the latest aspects of seafarers’ labor standards in modern conditions indicates the need to ensure the rights of seafarers who, due to military operations, cannot update their qualification documents, as well as the extension of the terms of employment contracts of seafarers who are on ships, taking into account the peculiarities of the repatriation of seafarers, as well as provision of passage and visa support for seafarers for their passage on ships. Flag states should ensure the implementation of a number of measures to guarantee the right of seafarers to continue active work on ships and simplify as much as possible all visa restrictions for seafarers to start work on ships and use the seafarer’s identity card as the main travel (transit) document for seafarers.The author comes to the conclusion that every year the level of risks for sailors increases, connected not only with the specifics of seafaring, but also with a number of political, legal and social problems. At the same time, modern national legislation obviously does not sufficiently recognize and reflect the reliable fact that Ukraine plays a very important role in the international maritime labor market. Since Ukraine is one of the world’s largest suppliers of labor (seafarers) for the fleet, it is extremely important for the state to conduct work on the study, analysis, and ratification of the 2006 ILO Maritime Labor Convention to protect the rights of Ukrainian seafarers. In addition, Ukraine’s recognition of sailors as key workers, which has become a global practice in the context of the pandemic in 2020, is the right vector in solving the problem of access to work for ship crew members in extraordinary conditions of global instability and turbulence. These are, in particular, risks and threats associated with pandemics, armed conflicts, and other crisis situations that are unfavorable for organizing the work of Ukrainian sailors. In Ukraine, which is one of the leading countries in the world - suppliers of labor to the international maritime labor market, the global idea of recognizing seafarers as key workers who provide services necessary for life, with the aim of protecting their rights and respect for their profession.