Intertextuality and quality of translation

Abstract

Evaluation of translation quality has always been a topical issue for both theorists and practitioners of translation. A quality translation is considered to be a translation (oral, written, machine, etc.) that has a high degree of adequacy and equivalence, expresses most accurately and at the same time the most capaciously, lexically commensurate with the meaning of the original. It should be noted that when assessing the quality of a translation, any translation is secondary in relation to the original: it can be subjectively perceived as better than the original, but it is still attached to it and cannot be far removed from it. Therefore, the translator, unlike the author of the original text, is limited in the choice of lexical means and forms of expression. The objective of the article is to analyze the problems of quality of a translation in the diachrony of intercultural communication, to study ways to achieve the adequacy of translation, to search and analyze the causes of translation transformations. We emphasize that the quality of translation is understood as a set of system-forming characteristics of translation that ensure the maximum possible achievement of its adequacy and equivalence, satisfying the needs of potential readers of the target language in given communication conditions (interlingual, intercultural, asynchronous, diachronic, carried out in writing). In our opinion, such system-forming characteristics include: maximum translation accuracy; the maximum possible use of language means of the target language corresponding to the source language; the use of the target language style, perceived by the reader as the style of his native language, but at the same time as much as possible corresponding to the style of the original text (especially the style of a literary text, poetics, etc.); the most accurate transmission of artistic images, temporal (historical), political, geographical, etc. coloring of target language by means of linguoculture of target language. when assessing the quality of a translation, we take into account the following aspects of the transmission of originals across language, cultural and temporal barriers: transmission of realities (various typology and functions) and transmission of intertext.

Оцінка якості перекладу завжди була актуальною як для теоретиків, так і для практиків перекладу. Якісним вважається переклад (усний, письмовий, машинний тощо), який має високий ступінь адекватності та еквівалентності, виражає найточніше і водночас найбільш ємко, лексично співмірний змісту оригіналу. Слід зазначити, що при оцінці якості перекладу будь-який переклад є вторинним по відношенню до оригіналу: він суб’єктивно може сприйматися як кращий за оригінал, але все одно прив’язаний до нього і не може бути від нього віддаленим. Тому перекладач, на відміну від автора оригінального тексту, обмежений у виборі лексичних засобів і форм вираження. Метою статті є аналіз проблем якості перекладу в діахронії міжкультурної комунікації, дослідження шляхів досягнення адекватності перекладу, пошук та аналіз причин перекладацьких трансформацій. Підкреслимо, що під якістю перекладу розуміється сукупність системоутворюючих характеристик перекладу, які забезпечують максимально можливе досягнення його адекватності та еквівалентності, задоволення потреб потенційних читачів цільової мови в заданих умовах спілкування (міжмовних, міжкультурних, асинхронні, діахронні, здійснюються письмово). До таких системоутворюючих характеристик, на нашу думку, належать: максимальна точність перекладу; максимально можливе використання мовних засобів мови перекладу, відповідних висхідній мові; використання стилю цільової мови, що сприймається читачем як стиль його рідної мови, але водночас максимально відповідає стилю оригінального тексту (особливо стилю художнього тексту, поетиці тощо). ); максимально точна передача художніх образів, часового (історичного), політичного, географічного тощо забарвлення висхідної мови засобами лінгвокультури мови перекладу. Оцінюючи якість перекладу, ми беремо до уваги такі аспекти передачі оригіналів через мовні, культурні та часові бар’єри: передача реалій (різні типології та функції) та передача інтертексту.