Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62462
Название: ЕТАПИ ЛЕГІТИМАЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЕТНІЧНИХ МЕНШИН ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (1989–2012)
Другие названия: STAGES OF LEGITIMATION OF NON-GOVERNMENTAL ORGANIZATION OF ETHNIC MINORITIES IN ZAKARPATTIA OBLAST (1989–2012)
Авторы: Зан, Михайло Петрович
Василина (Федушка), Алла Михайлівна
Ключевые слова: Етнополітологія, національні меншини, етнічна меншина, громадська організація, національно-культурне товариство, Закарпатська область, Закарпаття
Дата публикации: мая-2024
Издательство: Видавничий дім «Гельветика»
Библиографическое описание: Зан М.П., Василина (Федушка) А.М. Етапи легітимації громадських організацій етнічних меншин Закарпатської області (1989–2012). Регіональні студії / Ужгородський національний університет. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2024. № 37. С. 15–19.
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано етапи становлення та розвитку громадських організацій Закарпатської області впродовж 1989–2012 років. Автори виділяють три етапи організаційного оформлення етнічних громад Закарпаття. Перший етап (1989–1990) визначається як організаційне становлення перших національно-культурних товариств Закарпатської області. Ними стали Товариство угорської культури Закарпаття, Соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Дж. Кошбука (1989) та Товариство карпатських русинів (1990). Специфікою діяльності угорської та русинської організації відобразилася у переході від культурологічної до політичної складової їхньої діяльностію з вимогою територіальної автономії для Закарпаття. Водночас товариство румунів краю виступило проти подібної перспективи. У рамках другого етапу (1991–1999) відбувався бурхливий розвиток та посилення групової етнічної самосвідомості. В першу чергу динамічно зорганізовувалися національно-культурні товариства угорської, ромської, русинської та словацької етнічних громад Закарпаття. Відтак у цих громадах фіксується сегментація громадського руху. Серед причин слід назвати амбіції та меркантильність лідерів етнічних громад із одного боку, з іншого – формування громадських організацій за професійними та віковими критеріями. Третій етап (2000–2012) позначений подальшим розширенням діяльності громадських організацій етнічних меншин та політизацією окремих громад. Насамперед відбувається активізація русинського руху з нелегітимними вимогами про створення автономної Підкарпатської Русі. З іншого боку відбувається процес виникнення «товариств-дублерів», які очолюють одні й ті ж лідери. На цьому ж етапі фіксується конфліктний характер відносин між представниками національно-культурних товариств в межах однієї етнічної групи. Прикладом є громадські організації словацької етнічної громади, які вели публічну дискусію щодо роботи Словацького культурного центру.
The article analyzes the stages of formation and development of non-governmental organizations in Zakarpattia Oblast during the years 1989–2012. The authors distinguish three stages of organizational design of ethnic communities in Transcarpathia. The first stage (1989–1990) is defined as the organizational formation of the first national and cultural societies in Zakarpattia Oblast. They became the Society of Hungarian Culture in Transcarpathia, the Social and Cultural Society of Romanians in Transcarpathia named after J. Koshbuk (1989), and the Society of Carpathian Ruthenians (1990). The specificity of the activities of the Hungarian and Ruthenian organizations was reflected in the transition from the cultural to the political component of their activities with the demand for territorial autonomy for Transcarpathia. At the same time, the association of Romanians in the region opposed this idea. Within the framework of the second stage (1991–1999), there was a rapid development and strengthening of ethnic group self-awareness. First of all, the national cultural associations of the Hungarian, Roma, Ruthenian, and Slovak ethnic communities in Transcarpathia were dynamically organized. Therefore, the segmentation of the public movement is fixed in these communities. The reasons include the ambitions and mercantilism of the leaders of ethnic communities on the one hand, and the formation of public organizations based on professional and age criteria on the other. The third stage (2000–2012) is marked by the further expansion of the activities of non-governmental organizations of ethnic minorities and the politicization of some communities. There is an intensification of the Ruthenian movement with illegitimate demands for the creation of an autonomous Subcarpathian Rus. On the other hand, there is a process of emergence of 'backup societies' led by the same leaders. At the same stage, the conflictual nature of relations between representatives of national cultural associations within the same ethnic group is ascertained. An example is the non-governmental organizations of the Slovak ethnic community, which have been conducting a public discussion about the work of the Slovak Cultural Center.
Описание: Стаття презентує наукові інтереси колишньої аспірантки кафедри політології і державного управління УжНУ Алли Михайлівни Федушки (Василини).
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/62462
ISSN: ISSN 2663-6107 (print)
ISSN 2663-6115 (online)
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Зан М., Василина А._2024_Регіональні студії.pdf427.23 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.