Густативи як засіб міжкультурного пізнання в романі Токійська наречена Амелі Нотомб

Abstract

Статтю присвячено дослідженню проблем міжкультурної комунікації крізь призму аналізу густативної тематики роману Токійська наречена сучасної бельгійської франкомовної письменниці Амелі Нотомб. Роман Токійська наречена є складником циклу романів автобіографічного спрямування, є логічним продовженням найвідомішого роману письменниці Подив та тремтіння, поетикально є пов’язаним з романами Щаслива ностальгія, Біографія голоду, Петронілла. У романі є чимало впізнаваних автобіографем з життя письменниці, які можна верифікувати за дійсними документальними джерелами, що наближає його до автобіографічної нефікційної літератури, однак роман є скоріше суто фікційним, при цьому немає підстав відносити його до автофікційної літератури. Основним топонімом роману є Японія та її численні локуси. Основна сюжетна лінія описує рік життя письменниці в Токіо, по закінченню навчання в Бельгії, та історію яскравого кохання з місцевим японським хлопцем. Особливістю роману є те, що обидва головні герої роману – бельгійська франкомовна дівчина Амелі та японський хлопець Рінрі постають у романі нетиповими представниками своїх націй. Амелі, представниця європейської культури, самоідентифікує себе як японку, тяжіє до всього японського. Своєю чергою, Рінрі, представник японської культури та менталітету, тяжіє до всього інтернаціонального, нехтуючи всім японським. Важливим складником роману стають густативи, через них головні герої пізнають один одного, самоідентифікуються, через них відбувається міжкультурна комунікація. Густативи стають характеристиками головних персонажів роману. У романі переважає японський густативний дискурс, даються його соціокультурні характеристики. Натомість бельгійський гастрономічний дискурс не представлений, так само як і європейський в цілому. Основною дихотомією роману є японське/інтернаціональне. Через гастрономічний дискурс оприявнюється зміна не лише національних, а й гендерних ролей.

The article is devoted to the study of the problems of intercultural communication through the prism of the analysis of the gustatory themes of the novel Ni Ève, ni Adam by the modern Belgian French-speaking writer Amélie Notomb. The novel Ni Ève, ni Adam is a part of the cycle of autobiographical novels, is a logical continuation of the most famous novel of the writer Stupeur et tremblements, is poetically connected with the novels La nostalgie heureuse, La biographie de la faim, Petronilla. In the novel there are many recognizable autobiographies from the writer's life that can be verified by actual documentary sources, which brings it closer to autobiographical non-fiction, but the novel is rather purely fictional, and there is no reason to refer it to autobiographical literature. The main toponym of the novel is Japan and its numerous loci. The main storyline describes a year of the writer's life in Tokyo, after finishing her studies in Belgium, and the story of a bright love with a local Japanese boy. The peculiarity of the novel is that both main characters of the novel – Belgian French-speaking girl Amelie and Japanese boy Rinri appear in the novel as atypical representatives of their nations. Amelie, a representative of European culture, self-identifies herself as Japanese and is attracted to everything Japanese. In turn, Rinri, a representative of Japanese culture and mentality, gravitates towards everything international, neglecting everything Japanese. Gustatories become an important component of the novel, through them the main characters get to know each other, self-identify, and intercultural communication takes place. Gustatories become characteristics of the main characters of the novel. The novel is dominated by Japanese gustatory discourse, its socio-cultural characteristics are given. Instead, Belgian gastronomic discourse is not represented, as well as European discourse in general. The main dichotomy of the novel is Japanese/international. The gastronomic discourse reveals the change of not only national but also gender roles.