Проблематика гендерних особливостей народу анішінаабе у романі Луїз Ердрич «Сліди»

Abstract

У статті розглядається проблема гендерної репрезентації у романі «Сліди» Луїз Ердрич. Тема висвітлена через розкриття гендерних ролей, які притаманні народу анішінаабе. Розвідка зосереджується на співвідношенні між внутрішніми та зовнішніми гендерними ролями у тексті роману. Уявлення про гендерне помежів’я позначається різноманітними співідношеннями у повсякденному виконанні обов’язків чоловіком і жінкою. Письменниця позначає ці гендерні ролі навіть на рівні мови, як то еротичну межу тіла та слова. У розповіді двох протагоністів Нанапуша та Полін спостерігаємо перетин гендерних кордонів на матеріальному та духовному рівнях. Материнський простір, що його метафорично викликає Нанапуш, є одночасно присутнім і відсутнім, це простір зцілення, повернення Лулу, заради якої начеб-то і написаний роман «Сліди», до життя, слова, які він говорив, і звуки, які він видавав, зберігають прихований гендерний аспект. Нанпуш узагальнює, але не відтворює гендерність анішінаабе. Оскільки репрезентація включає в себе презумпцію знання та володіння мовленням, розповідь Нанапуша включає ревізійний процес гендерної саморепрезентації, який водночас суперечить мейнстримній репрезентації. У той час як Полін репрезентує «білу» точку зору на індіанську гендерність. Здатність долати гендерні кордони у тексті Ердрич існує разом із визнанням того, що особливості гендерних ролей можуть бути необхідними для збереження культури анішіннабе. Бікультурний досвід, що його змушені набувати герої у «Слідах», письменниця використовує як концепцію гендерного кордону між двома світами. У Ердрич гендерні опозиції розчиняються, а відмінності виявляються ще більш яскраво завдяки використанню метафор.

The article examines the problem of gender representation in the novel "Tracks" by Louise Erdrich. The topic is highlighted through the disclosure of gender roles inherent in the Anishinabe people. The investigation focuses on the relationship between internal and external gender roles in the text of the novel. The idea of a gender boundary is marked by various relations in the daily performance by a man and a woman. The writer marks these gender roles even at the level of language, such as the erotic border between the body and the word. In the story of the two protagonists, Nanapush and Pauline, we observe the crossing of gender boundaries on the material and spiritual levels. The maternal space that Nanapush metaphorically evokes is both present and absent, it is a space of healing, the returnto life of Lulu, for whom the novel "Tracks" has been written. The words he spoke and the sounds he made, retain a hidden gender aspect. Nanpush generalizes Anishinaabe gender, but he does not reproduce it as a model. Such representation involves the presumption of knowledge and mastery of his speech. Nanapush's narrative involves a revisionary process of gendered self-representation that simultaneously defies mainstream representation. While Pauline represents a "white" perspective on Native American gender roles. The ability to transcend gender boundaries in Erdrich's text exists alongside the recognition that specific gender roles may be necessary for the preservation of Anishinabe culture. The writer uses the bicultural experience that the characters in "Traces" are forced to acquire as a concept of the gender border between the two worlds. In Erdrich’s text the gender oppositions dissolve and the differences are revealed even more vividly thanks to the use of metaphors.