Транснаціональна література: проблема визначення і передумови дослідження

Abstract

З 1990-х років кордони між міграційною літературою та національною літературою дедалі частіше ставляться під сумнів, а критерій походження авторів все більше втрачає вагу у порівнянні з тематичними та естетичними аспектами їх творчості. Саме в цей час в літературознавстві спостерігається транснаціональний поворот, який передбачає концептуалізацію нації як умовної і такої, що підлягає історизації. Транснаціональні дослідження, які спираються на постійну трансгресію національних, етнічних та культурних кордонів, відкривають продуктивну перспективу для літературознавства. Транснаціональна література, долаючи дихотомію між національною літературою і літературою меншин, між «своїм» і «чужим», розвиває нові естетичні парадигми, які характеризуються мобільністю та транскультурністю. У статті аналізуються літературознавчі дослідницькі перспективи та пізнавальна цінність концепції транснаціональності. Зазначено, що наразі не існує загальноприйнятої дефініції «транснаціональної літератури», проте найчастіше цей феномен розглядають у двох аспектах: з одного боку, в контексті дослідницького підходу, який охоплює будь-які тексти, що виходять за межі національних і культурних кордонів, з іншого – для характеристики сучасних текстів, які написані авторами іншої (відмінної від рідної) національної, культурної та мовної приналежності й містять як на змістовому, так і на формальному рівні певні транснаціональні особливості письма. Таким чином, транснаціональність передбачає розгляд текстів не лише сучасної літератури, але й попередніх епох. Особливу увагу у статті скеровано на три рівні декодування транснаціональної літератури: біографічно-референтний, тематично-змістовий і естетичний (текстово-структурний). Визначено, що саме одночасний розгляд транснаціонального тексту на всіх трьох рівнях запобігає зміщенню фокусу декодування тексту до позалітературних аспектів, уможливлює його естетичну оцінку і сприяє високому ступеню об’єктивності в аналізі та переконливості інтерпретації.

Since the 1990s, the boundaries between migration literature and national literature have been increasingly questioned, and the criterion of authors' origin has been losing weight in comparison with the thematic and aesthetic aspects of their work. At this time, one can observe a transnational turn in literary studies, which involves the conceptualization of a nation as conditional and subject to historicization. Transnational studies which rely on the constant transgression of national, ethnic and cultural boundaries open a productive perspective for literary studies. Transnational literature overcomes the dichotomy between national and minority literature, between "own" and "foreign", and develops new aesthetic paradigms characterized by mobility and transculturality. The article analyzes literary research perspectives and cognitive value of the concept of transnationality. It is noted that currently there is no generally accepted definition of "transnational literature", but there are two most common aspects of this phenomenon. On the one hand, it is considered in the context of a research approach that covers any texts that go beyond national and cultural borders. On the other hand, it is used for characterization of modern texts, which are written by authors of another (different from the native) national, cultural and linguistic affiliation and contain certain transnational features of writing both at the content and formal level. Thus, transnationality involves consideration of texts that belong not only to modern literature but also to previous eras. Special attention in the article is directed to three levels of decoding transnational literature: biographical-referential, thematic-content and aesthetic (textual-structural). It was determined that the simultaneous examination of a transnational text at all three levels prevents the focus of text decoding from shifting to non-literary aspects, enables its aesthetic assessment, and contributes to a high degree of objectivity in the analysis and persuasiveness of the interpretation.