Композитна іменникова лексика у поезії Степана Сапеляка: семантико-дериваційний аспект

Abstract

Стаття присвячена розгляду композитної лексики у поезії Степана Сапеляка, зокрема предметом дослідження були складні іменники. Мета статті полягала у здійсненні семантико-дериваційного аналізу іменників-композитів, ужитих у поезії Степана Сапеляка. Для реалізації мети поставлено такі завдання: 1) виокремити та описати семантичні групи складних іменників, виявлених у поезії Степана Сапеляка; 2) з’ясувати способи творення композитних іменників; 3) виокремити їх продуктивні словотвірні моделі; 4) простежити особливості вживання складних іменників в аналізованій поезії. У мовостилі Степана Сапеляка складні іменники становлять найбільш чисельну групу серед інших граматичних класів композитів. Із застосуванням семантико-граматичного підходу виділено три основні семантичні групи: назви осіб, іменники з конкретно-предметним значенням, іменники з абстрактним значенням, серед яких найбільше абстрактних композитних іменників. Виділено тематичні групи складних іменників. У результаті здійсненого аналізу виявлено, що складні слова, вжиті у поезії Степана Сапеляка, утворені всіма основними способами творення композитної лексики, які виділяють у сучасному мовознавстві (осново- і словоскладанням, змішаними способами (складанням із суфіксацією, складанням із нульовою суфіксацією), лексико-синтаксичним способом (зрощенням)). Не виявлено у поезії абревіатур. Продуктивними способами творення композитних іменників є словоскладання, складання із суфіксацією і складання з нульовою суфіксацією. Непоширеним способом творення композитних іменників є зрощення. У статті виділено і проаналізовано продуктивні словотвірні моделі творення похідних іменників-композитів. Виявлено, що всі проаналізовані складні слова утворені традиційними способами творення, властивими українській мові. У поезії Степана Сапеляка зафіксовано низку індивідуально-авторських іменникових лексем, які у поетичному дискурсі стилістично марковані, створюють метафоричні образи, виконують оцінну та емоційно-експресивну роль.

The article is devoted to the consideration of composite vocabulary in the poetry of Stepan Sapelyak, in particular, the subject of research was complex nouns. The purpose of the article was to carry out a semantic and derivational analysis of composite nouns used in the poetry of Stepan Sapelyak. In order to realize the set goal, it was necessary to solve the following tasks: 1) to identify and describe the semantic groups of complex nouns found in the poetry of Stepan Sapelyak; 2) find out the ways of creating composite nouns; 3) distinguish their productive word-formation models; 4) trace the peculiarities of the use of complex nouns in the analyzed poetry. In the speech style of Stepan Sapelyak, compound nouns are the most numerous group among other grammatical classes of composites. With the application of the semantic-grammatical approach, there were distinguished three main semantic groups: names of persons, nouns with a concrete object meaning, nouns with an abstract meaning, among which there are the most abstract composite nouns. There were highlighted thematic groups of complex nouns. As a result of the analysis, it was found that the complex words used in the analyzed poetry were formed by all the main methods of creating composite vocabulary, which are distinguished in modern linguistics (basic and word formation, mixed methods (composition with a suffix, composition with a zero suffix), lexical-syntactic method (splicing). Abbreviations are not found in poetry. Productive ways of creating composite nouns are compounding, compounding with a suffix, and compounding with a zero suffix. Splicing is an unproductive way of creating composite nouns. The article highlights and analyzes productive word-formation models for the creation of derivative composite nouns. It was found that all the analyzed complex words were formed by traditional methods of creation used in the Ukrainian language. In the works of Stepan Sapelyak, there was recordered a number of individually authored noun lexemes, which are stylistically marked in the poetic discourse and which create metaphorical images, and perform an evaluative and emotionally expressive role.