Фонетичні трансформації як спосіб творення авторських неологізмів сучасної французької мови

Abstract

Стаття присвячена фонетичному способу творення індивідуально-авторських неологізмів на прикладі романів французького письменника Сан-Антоніо. Установлено, що утворення нових лексичних одиниць здебільшого підпорядковується загальним закономірностям французького словотвору, однак виявлено й специфічні механізми формування авторських новотворів, зокрема закріплення графічного образу загальновживаних французьких лексем унаслідок їх фонетичних модифікацій. З’ясовано, що фонетичний спосіб творення індивідуально-авторських неологізмів зафіксований здебільшого в розмовному мовленні, що свідчить про відхилення від стандартних словотворчих моделей сучасної французької мови. Він представлений трьома різновидами: фонетичною деформацією слів, редуплікацією й фонетичною мімікрією. Виявлено, що найбільш поширеними фонетичними деформаціями, які з’являються внаслідок економії артикуляційних зусиль, є заміна приголосного (асиміляція) і голосного (дилатація) звуків, уставка додаткових звуків на початку (протеза), усередині (епентеза) і в кінці (епітеза) лексичної одиниці, стягнення або скорочення груп звуків. Одночасно з фонетичними змінами відбувається графічне перетворення твірних лексичних одиниць (метатеза голосних і приголосних звуків або складів; епентеза й епітеза приголосного або голосного звуків; зміщення голосного звука; стягнення груп голосних і приголосних звуків; випадання приголосних звуків; регресивна асиміляція приголосних звуків). Виявлено, що редуплікація відбувається як у стандартному, так і субстандартному словотворі, при цьому спостерігається повторення одного й того самого елемента, першого чи останнього складу, окремих букв твірних лексем. Фонетична мімікрія, яка розуміється як звуковий збіг семантично відмінних лексичних одиниць задля створення комічної ситуації, представлена найменшою кількістю прикладів.

The article is devoted to the phonetic method of creating individually authored neologisms on the example of the novels of the French writer San-Antonio. It has been established that the formation of new lexical units is mostly subject to the general laws of the French word-formation, however, specific mechanisms of the formation of author's innovations, in particular the consolidation of the graphic image of commonly used French lexemes as a result of their phonetic modifications, have also been revealed. It has been found that the phonetic way of creating individually authored neologisms is mostly recorded in spoken speech, which indicates a deviation from the standard word-formation models of the modern French language. It is represented by three varieties: phonetic deformation of words, reduplication and phonetic mimicry. It was found that the most common phonetic deformations that appear as a result of saving articulatory efforts are the replacement of consonant (assimilation) and vowel (dilation) sounds, the insertion of additional sounds at the beginning (prothesis), inside (epenthesis) and at the end (epithesis) of a lexical units, shortening or contraction of groups of sounds. Simultaneously with phonetic changes, graphic transformation of creative lexical units occurs (metathesis of vowel and consonant sounds or syllables; epenthesis and epithesis of consonant or vowel sounds; shift of vowel sound; contraction of groups of vowel and consonant sounds; loss of consonant sounds; regressive assimilation of consonant sounds). It was found that reduplication occurs both in standard and substandard word formation, while the repetition of the same element, the first or the last syllable, individual letters of creative lexemes is observed. Phonetic mimicry, which is understood as a sound coincidence of semantically distinct lexical units in order to create a comic situation, is represented by the smallest number of examples.