Структурна типологія абревіатур у сучасній іспанській мові

Abstract

Стаття присвячена аналізу структурних характеристик іспанських абревіатур. В рамках дослідження уточнено класифікаційні та термінологічні аспекти: запропоновано визначення понять абревіація і скорочення, виділено основні типи лексичних скорочень − усічення та абревіатури. Абревіатури поділено на два підвиди: ініціальні, сформовані з початкової літери кожного компонента словосполучення, та акроніми, створені за принципом довільної сегментації компонентів словосполучення з метою надати новій словоформі стандартних фонетичних характеристик. Така класифікація абревіатур базується на генетичних і структурних критеріях. Досліджено формальні ознаки абревіатур через кореляцію «твірна основа / похідна форма». Аналіз базувався на таких критеріях: 1) формальні характеристики твірної основи (кількість повнозначних та службових компонентів словосполучення, синтаксичний зв’язок між ними − стале чи вільне словосполучення − порядок їх розташування); 2) структура абревіатури: лінійна протяжність абревіатури та сегментів, що входять до її складу, механізми редукування слів, кількісне співвідношення елементів абревіатури й компонентів твірної основи, позиційна відповідність фрагментів у складі абревіатури щодо слів у словосполученні). У процесі дослідження виявлено, що пріоритетною є ініціальна абревіація, яка створюється за чіткими мовними канонами. Домінування абревіатур, що складаються з трьох-чотирьох складів зумовлене пошуком оптимального поєднання структурних і фонетичних параметрів. В абревіатурах акронімічного типу спостерігається хаотичний відбір сегментів твірного словосполучення (найпоширенішими є утворення змішаного типу, головною ознакою якого є поєднання початкових сегментів різної лінійної довжини). Домінуючими акустичними моделями акронімів є абревіатури, сформовані з двох-трьох складів.

The article is devoted to the analysis of the structural characteristics of Spanish abbreviations. Within the framework of the study, the classification and terminological aspects were specified: the definition of the concepts of abbreviation and reduction was proposed, the main types of lexical abbreviations – truncations and abbreviations – were highlighted. Abbreviations are divided into two subspecies: initials, formed from the initial letter of each component of a word combination, and acronyms, created according to the principle of arbitrary segmentation of the components of a word combination in order to give the new word form standard phonetic characteristics. This classification of abbreviations is based on genetic and structural criteria. The formal signs of abbreviations were studied through the correlation «creative basis / derived form». The analysis was based on the following criteria: 1) formal characteristics of the creative base (the number of full-valued and functional components of the word combination, the syntactic relationship between them – fixed or free word combination – the order of their location); 2) the structure of the abbreviation: the linear length of the abbreviation and the segments that make up its composition, the mechanisms of word reduction, the quantitative ratio of the elements of the abbreviation and the components of the creative base, the positional correspondence of the fragments in the abbreviation in relation to the words in the phrase). In the process of research, it was found that the priority is the initial abbreviation, which is created according to clear language canons. The dominance of abbreviations consisting of three or four syllables is due to the search for an optimal combination of structural and phonetic parameters. In abbreviations of the acronym type, there is a chaotic selection of segments of the creative word combination (the most common are formations of the mixed type, the main feature of which is the combination of initial segments of different linear lengths). The dominant acoustic patterns of acronyms are abbreviations formed from two or three syllables.