The problem of untranslatability in translation studies

Abstract

The article is dedicated to the issue of translatability/untranslatability, possible challenges in translation and the ways of overcoming them. It is proved that translatability and untranslatability are related to the psycholinguistic and ethnolinguistic translation adequacy comprising such factors as intellectual, mental, cultural and philosophical. The active participants include the author of the source text as the representative of the authentic foreign culture and the translator, as the mediator and interpreter. Among the possible challenges of translation there are language discrepancies, their asymmetry, the uniqueness of the source text atmosphere as the reflection of the national mentality, and the insufficient amount of preliminary background information necessary for adequate translation. In the focus of the article there are words in Ukrainian, English and German which don’t have exact equivalents in the target language or vice versa may have multiple partial correspondences. Expressions or lexical units which cannot be rendered in translation are termed as lacunas. Lacunas don’t prove the impossibility of translation, they indicate at the absence of the proper equivalent with reference to the social, cultural, ethnic and historic peculiarities. The processes of demotivation, loss of mental and cultural coloring in translation and the resulting idiomaticity are also investigated, possible semantic breeches as well as cases of interlinguistic homonymy and paronymy are taken into consideration. The most efficient translation strategies and operations are worked out. Descriptive translation and translator’s commentary are suggested as the most appropriate translation transformations. The overview of the theoretical groundings comprises the most relevant research works on the issue of untranslatability in the paradigm of different approaches and trends. It is resumed that untranslatability mostly stands for the challenges in translation caused by the absence of the full equivalent either due to the lack of intelligence or competence in a certain field of knowledge or activity, sometimes this may also be predetermined by the insufficient psycholinguistic or sociocultural preparation of the translator. The perspective for further research is seen in the study of the linguistic, social, cultural and psycholinguistic levels in translation.

Статтю присвячено проблемі перекладності та неперекладності, а також можливим проблемам перекладу та способам їх подолання. У роботі доведено, що перекладність і неперекладність співвідносяться з психолінгвістичною та етнолінгвістичною адекватністю перекладу з урахуванням таких чинників, як інтелектуальний, психологічний, культурний і філософський. Активну участь у цьому процесі приймають автор вихідного тексту як представник самобутньої іноземної культури та перекладач, як посередник і інтерпретатор. Серед можливих проблем перекладу відмінності мов, асиметрія мов, унікальність атмосфери твору як віддзеркалення національного менталітету, а також недостатній обсяг інформації, необхідної для адекватного перекладу. У статті досліджуються українські, англійські та німецькі вокабули, які не мають точних еквівалентів у цільовій мові або, навпаки, мають декілька різноманітних часткових відповідників. Вирази або лексеми, які не можуть бути передані в перекладі, йменуються лакунами. Лакуни не засвідчують неможливість перекладу, а є своєрідними індикаторами відсутності відповідного еквіваленту з урахуванням соціальних, етнічних, історичних і культурних особливостей. Також досліджуються процеси втрати вмотивованості, психічного та культурного забарвлення, що спричинюють ідіоматичність, можливі розриви семантичних зв’язків, випадки міжмовної омонімії та паронімії. У процесі дослідження виробляються найбільш ефективні перекладацькі стратегії та операції. Серед найбільш відповідних перекладацьких трансформацій слід назвати описовий переклад і перекладацький коментар. Огляд теоретичних засад дослідження проблеми неперекладності охоплює найбільш вагомі наукові розвідки у парадигмі різних підходів і напрямків. Неперекладність тлумачиться як наслідок таких проблем перекладу, як відсутність знання перекладача про наявність повних еквівалентів певних лексичних одиниць вихідної мови у мові перекладу через недостатню мовну компетентність або обізнаність із термінологією та базовими поняттями певної галузі діяльності, іноді це може бути також пов’язане з недостатньою психолінгвістичною або соціокультурною підготовкою перекладача. Перспектива вбачається у дослідженні лінгвістичних, соціальних, культурних і психолінгвістичних рівнів у перекладі.