Рекреація авторської інтенції при перекладі творів масової літератури: особливості та специфіка

Abstract

У роботі проведено аналіз лексичних, граматичних та стилістичних особливостей рекреації авторської інтенції в романах Г. Гессе «Гра в Бісер» та «Степовий Вовк» та їх перекладах; конкретизовано тематичний та термінологічний апарат; установлено стан осягнення рівня відстеження впливу дієгетики в перекладі вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Передусім встановлено методи і прийоми перекладу внутрішньо-наративної структури творів як елемента оповідного стилю в матеріалах, пов’язаних із вивченням творчості автора в гетеросугестивних світоглядних картинах, та розглянуто приклади наративних оповідних концепцій у перекладах досліджуваних текстів. Висвітлено категорії хибного авторського світу застосованих в оповіді автора та перекладах, визначено рівень впливу хибного наратора. Крім проблемно-тематичної значущості поетичного пласта художньої дітератури, було детерміновано глибинний ефект мовної сугестії. Читачеві повідомляється не тільки про наявність таємного від сторонніх очей наративного процесу, а й про особливості його перебігу. Також, досліджено функційність «випадкових метрів» в прозовому тексті і «вторинних ритмотворчих ознак», які виконують у перекладах аналогічну функцію. У процесі дослідження доведено необхідність використання лексико-стилістичних трансформацій при перекладі та їх інтенційність на реципієнта, з’ясовано характеристики, що відповідають стилю масової літератури, та мовним засобам відтворення його оповідних структур, проаналізовано концепт творення інтертексту в перекладах та систематизовано фундаментальні оповідні категорії, відтворення яких значним чином інтенсифікує якісне сприйняття перекладу. Також, в статті було встановлено, що інтенційна складова оповідного поцессу в перекладах творів масової літератури утворюється завдяки крізь структуру образно-пластичного вираження дійсності, збереження якої досягається через часткову заміну, додавання, та граматичні перестановки у перекладах. Також, було доведено порушення категорії суб’єктивної модальності у перекладах творів масової літератури українською мовою.

The work analyzes the lexical, grammatical and stylistic features of the recreation of the author’s intention in H. Hesse’s novels “The Game of Beads” and “Steppe Wolf” and their translations; the thematic and terminological apparatus is specified; the state of understanding of the level of tracking the influence of diegetics in translation by domestic and foreign researchers is established. First of all, the methods and techniques of translation of the intra-narrative structure of works as an element of narrative style in materials related to the study of the author’s work in heterosuggestive worldview pictures are established, and examples of narrative narrative concepts in translations of the studied texts are considered. The categories of the false author’s world applied in the author’s story and translations are highlighted, the level of influence of the false narrator is determined. In addition to the problem-thematic significance of the poetic layer of fiction, the profound effect of language suggestion was determined. The reader is informed not only about the presence of a narrative process that is secret from prying eyes, but also about the peculiarities of its course. Also, the functionality of “random meters” in the prose text and “secondary rhythmic features” that perform a similar function in translations were investigated. In the process of research, the necessity of using lexical and stylistic transformations in translation and their intentionality on the recipient was proven, the characteristics corresponding to the style of mass literature and the linguistic means of reproducing its narrative structures were clarified, the concept of intertext creation in translations was analyzed and fundamental narrative categories, reproduction were systematized which are significantly intensified by the qualitative perception of the translation. Also, the article established that the intentional component of the narrative process in translations of works of mass literature is formed thanks to the structure of figurative and plastic expression of reality, the preservation of which is achieved through partial replacement, addition, and grammatical permutations in translations. Also, the violation of the category of subjective modality in translations of works of mass literature into the Ukrainian language was proven.