Щодо кримінологічного дослідження детермінантів суїцидальної поведінки серед працівників правоохоронних органів

Abstract

У статті здійснено кримінологічне дослідження детермінантів суїцидальної поведінки серед працівників поліцейських органів. Автори зазначають, що в останні роки спостерігається стрімке зростання кількості суїцидів та спроб їх здійснення, в тому числі й серед працівників правоохоронних органів. Визначено, що кримінологія як комплексна наука дозволяє досліджувати суїцид не тільки з правової позиції, а також з позицій інших наук, таких як соціологія та психологія. Серед вчених-юристів до сих пір триває дискусія, чи відносити проблему суїциду до проблем кримінологічного дослідження. На думку вчених, основною причиною недостатньої уваги кримінологів є те, що суїцид в більшості країн світу не є кримінальним правопорушенням. Визначається, що суїцид став поширеним серед працівників органів внутрішніх справ віком від 25 до 40 років. Враховуючи, що правоохоронна діяльність є критичним та екстремальним видом діяльності, суїциди серед працівників правоохоронних органів мають специфічні детермінанти. Правоохоронці – це категорія осіб, які потребують особливої уваги з огляду на можли- вість розвитку суїцидальної поведінки, оскільки доступність зброї надає можливість вибору най- більш смертельних способів самогубства. Автор погоджуються з думкою дослідників, що найбіль- ший вплив на правоохоронця мають не стільки побутові й сімейні проблеми, скільки психологічне навантаження, пов’язане зі службою. Інакше кажучи, соціально – психологічна дезадаптація є основною детермінантою суїцидальної поведінки серед правоохоронців. Суїцидальна поведінка часто пов’язана з психологічною кризою, яка може виникати під впливом загроз різного роду. Особа, перебуваючи у такому кризовому стані, вирішує, що самогубство – це єдиний спосіб вирішення проблем. Доведено, що суїцидальна поведінка серед працівників правоохоронних органів зумовлена цілим рядом детермінант, які окремо та в сукупності мають негативний вплив на особистість поліцейського, у зв’язку з чим руйнується його соціальне та психологічне благополуччя, наступає виснаження захисних функцій організму та психіки, можливе виникнення психічних розладів та психічних захворювань.