Правовий статус українських біженців у країнах Європи

Abstract

У статті проаналізовано правовий статус українських біженців у Республіці Польща, Німеччині, Чеській Республіці. Зазначено, що рівень українських біженців у країнах Європи значно зріс через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію незалежної суверенної держави – Україна. Зокрема виокремлено перелік нормативно-правових актів у цих країнах, які регулюють основні питання правового статусу біженців. У нашій роботі акцентовано увагу на тому, що основними нормативно-пра-вовими актами, які регулюють питання правового статусу біженців є Конвенція про статус біженців, що підписана в м. Женеві від 28 липня 1951 р. та Протокол щодо статусу біженців, що підписаний в м. Нью-Йорк від 4 жовтня 1967 р. Під час вивчення проблеми нашого дослідження визначено відмінність між поняттями «біженець» і «тимчасовий захист», які різняться їх терміном дії. Аналіз науково-правових джерел дозволив нам виокремити основні риси правового статусу біженців: тривалий бюрократичний процес отримання статусу біженця; ймовірність вилучення документів; неможливість працевлаштування під час опрацювання заяви на отримання статусу біженця; складність повернення додому, якщо не закінчились обставини за якими особа отримала статус біженця; зрівняння у правах з громадянами конкретної держави; отримання житлової, фінансової, медичної та інших соціальних допомог; можливість захисту своїх прав у разі їх порушення. Отже, як свідчать статистичні дані, з початком воєнних дій з України виїхало понад 7 млн. громадян, що і кинуло виклик багатьом державам, які прихистили наших громадян. Аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів дозволив нам констатувати, що особи зі статусом біженця наділені всіма тими правами, що і громадяни конкретної держави, окрім виборчого права, що, традиційно, належить лише законним громадян держави.

The article analyzes the legal status of Ukrainian refugees in the Republic of Poland, Germany, and the Czech Republic. It is noted that the level of Ukrainian refugees in European countries has increased significantly due to the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of an independent sovereign state - Ukraine.In particular, the list of normative legal acts in these countries, which regulate the main issues of the legal status of refugees, is highlighted. In our work, attention is focused on the fact that the main legal acts that regulate the legal status of refugees are the Convention on the Status of Refugees, signed in Geneva on July 28, 1951, and the Protocol on the Status of Refugees, signed in New York from October 4, 1967. During the study of the problem of our research, a difference was defined between the concepts of “refugee” and “temporary protection”, which differ in their validity period. The analysis of scientific and legal sources allowed us to single out the main features of the legal status of refugees: a long bureaucratic process of obtaining refugee status; probability of documents being seized; impossibility of employment during application processingto receive refugee status; the difficulty of returning home, if the circumstances under which the person received refugee status have not ended; equality of rights with citizens of a specific state; receiving housing, financial, medical and other social benefits; the possibility of protecting one’s rights in case of their violation.So, according to statistical data, more than 7 million citizens left Ukraine with the start of hostilities, which challenged many states that sheltered our citizens. The analysis of scientific literature and normative legal documents allowed us to state that persons with refugee status are endowed with all the same rights as citizens of a particular state, except for the right to vote, which, traditionally, belongs only to legal citizens of the state.