Функційно-комунікативне навантаження авторської пунктуації (на матеріалі художньої прози О. Ільченка)

Abstract

У статті простежено статус і комунікативно-функційне навантаження авторської пунктуації в організації художньої прози О. Ільченка. Наголошено, що лінгвісти ведуть мову переважно про виділення основних принципів пунктуації, з-поміж яких виокремлюють комунікативно-прагматичний, що й відображає специфіку авторської пунктуації. Закцентовано, що попри значну увагу науковців до вивчення особливостей функціонування авторської пунктуації окремі аспекти цього напряму дослідження ще не знайшли свого достатнього висвітлення, що стосується особливостей функційно-комунікативного навантаження авторської пунктуації. Установлено особливості функційно-комунікативного навантаження авторської пунктуації на матеріалі роману О. Ільченка «Місто з химерами». У результаті аналізу синтаксичних конструкцій з авторською пунктуацією виокремлюємо функційно-структурні моделі, у яких розділові знаки виконують нетипову роль. Тире вживається як варіативна сильніша пунктуаційна одиниця для 1) виділення відокремлених та опосередкованих конструкцій і компонентів; 2) парцеляції висловлення; 3) сегментації предикативного центру; 4) смислового навантаження між предикативними частинами складного речення. Окрім того, особливим виявляється вживання трьох крапок для наголошення парцелята та сегментації предикативного центру. Двокрапка виявляє себе авторським пунктуаційним знаком, що відокремлює інфінітивні атрибутивні конструкції та підрядні частини складнопідрядних речень. З’ясовано, що функційне навантаження авторської пунктуації в художній прозі О. Ільченка зводиться до 1) актуалізації найважливішого з погляду мовця компонента висловлення; 2) підкреслення особливого суб’єктивного емоційно-експресивного аспекту висловлення; 3) смислового навантаження актуалізованого компонента, що полягає в його семантичному ускладненні. Визначено перспективу дослідження авторської пунктуації як засобу реалізації комунікативно-прагматичних настанов мовця.

This article deals with the peculiarities of the organization of the texts of modern literary discourse as a specific phenomenon of author’s punctuation, which is more and more popular among the modern researchers. Linguists are in the habit of distinguishing the basic punctuation principles and the functions of the punctuation marks. Some researchers prefer to underline the communicative and pragmatic principle and appropriate function of the punctuation marks. To establish the peculiarities of function and communicative load of the author’s punctuative and its potential in the realization of the speaker’s communicative and pragmatic intention. Syntactic constructions with the author’s punctuation have been analyzed and as the results specific functions and structural models have been determined (the study was made on the basis of on the novel «The City with Chimeras» by Oles Ilchenko). The main thing is the usage of a dash as a variably stronger punctuative unit: firstly, used for emphasizing halpredicative and indirect constructions and their components; secondly for the parceling of the utterance; thirdly for the segmentation of the predicative center; finally, for the semantic loan between predicative parts of the complex sentences. It has been determined that the usage of three periods is used in order to make a special stress on the parcelation and segmentation of the predicative center. As for the colon it is used as an author’s punctuation mark, which separates infinitive attribute constructions and subordinate part of the complex sentence. speaking about the semi-colon it can be characterized as the author’s parcelations of an obligatory word component. in this case the author’s punctuative has become to communicative value, which are summarized: firstly in actualization of the most important thing of the sentence from the speaker’s point of view; secondly in emphasizing special subjective emotional and expressive aspects of the utterance; finally in the loan of the actualized component consisted in their semantic complication.