Демаргіналізація та електоральний ренесанс праворадикальних партій у Європейському Союзі

Abstract

Охарактеризовано причини успіху, ідеологічні маркери та електоральні результати праворадикальних партій у країнах Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2019–2023 рр. (Німеччині, Франції, Швеції, Австрії, Данії, Італії, Нідерландах, Норвегії, а також в країнах Вишеградської групи). Констатовано, що в 21 європейській державі праворадикальні партії представлені в національних парламентах, беруть участь у діяльності уряду, що дозволяє стверджувати про важливі інституційні зміни в європейському партійному ландшафті. Виокремлено наступні особливості функціонування праворадикальних партій у країнах Євросоюзу: 1) реновацію у програмах ціннісних постулатів консерватизму в умовах постіндустріального суспільства; 2) публічне дистанціювання таких партій від фашизму та нацизму; 3) демаргіналізацію «нових правих», подолання ними «санітарних кордонів»; 4) протистояння праворадикальних партій з мейнстримними в рамках національних виборчих кампаній. Зазначено, що до основних причин популярності радикальних правих у Євросоюзі належать такі: міграційні процеси / міграційна криза 2015–2016 рр.; нові суспільні розшарування за результатами глобалізаційних процесів; кризові процеси та протиріччя глобальної економіки; трансформація системи цінностей у напрямку від домінування матеріальних до постматеріальних; безпрецедентне розширення Євросоюзу та інші. Досліджено чотири періоди в розвитку праворадикальних партій у Показано електоральні результати праворадикальних партій на парламентських виборах 2019–2022 рр. та констатовано, що в країнах Західної Європи їхній результат значно вищий, ніж у країнах Центральної Європи. Зазначені праворадикальні партії, які здобули високі електоральні результати: Австрійська партія свободи (16,2 %), «Істинні фіни» (17,5 %), «Брати Італії» (25,9 %), Партія свободи (10,8 % / Нідерланди), «Національне об’єднання» (18,6 % / Франція), «Шведські демократи» (20,5 %).