Концептуальне поле GENIUS в англійській мові (структурний аспект)

Abstract

Статтю присвячено дослідженню структури концептуального поля GENIUS у картині світу англомовного соціуму. Висунуто й доведено гіпотезу, що англомовне концептуальне поле GENIUS складається із трьох сегментів, поєднаних циклічним зв’язком, кожен з яких позначений відповідним нуклеарним концептом: GENIUS / ГЕНІАЛЬНІСТЬ, GENIUS / ГЕНІЙ та A WORK OF GENIUS / ГЕНІАЛЬНЕ ТВОРІННЯ. Онтологічний цикл складається із трьох наступних ланок: людина, наділена даром геніальності, створює шедевр, який визнається геніальним творінням (мистецтва або науки), і це надає його творцю статус генія. Кожна із цих ланок концептуалізується у відповідному нуклеарному концепті, які сукупно утворюють єдине концептуальне поле GENIUS. Саме воно є об’єктом виконаного дослідження, в межах якого диференціювались наукове та наївне трактування феноменів геніальність, геній, геніальне творіння. Порівняння двох видів (наукового і наївного) концептів GENIUS / ГЕНІАЛЬНІСТЬ, GENIUS / ГЕНІЙ та A WORK OF GENIUS / ГЕНІАЛЬНЕ ТВОРІННЯ показало наступне. Обидва види структуровані за ядерно-периферійним принципом, проте складові цієї структури не рівноважні у кожному виді. Ядрові компоненти структури нуклеарних концептів є майже ідентичними в обох варіантах картини світу, що свідчить про усталеність та універсальність ключових характеристик феномену геніальності, як його трактують представники англомовного соціуму не залежно від їхньої фахової приналежності. Водночас наївна картина світу вирізняється наявністю осяжнішої периферії у структурі всіх трьох концептів. За нашими спостереженнями причина цього полягає у великій кількості оцінних концептуальних ознак, які до того ж нерідко представлені у вигляді опозитивних пар, тобто в них закріпились протилежні за змістом ознаки. Відносно невеликий обсяг периферійних ознак у всіх нуклеарних концептах у науковій картині світу пояснюємо тим, що академічний дискурс активно оперує ядерними, засадничими ознаками змістової структури досліджуваних концептів, розмірковуючи про які, вчені рідше звертаються до суб’єктивних, другорядних, оцінних характеристик.

The article is dedicated to the study of the structure of the conceptual field GENIUS in the worldview of the English- speaking society. The hypothesis underlying this thesis is that the English conceptual field GENIUS consists of three segments connected by a cyclic relationship. Each of these segments is denoted by a corresponding nuclear concept: GENIUS as a phenomenon, GENIUS as a person, and A WORK OF GENIUS as a product of the activity of a genius. The ontological cycle consists of the following three parts: 1) a person endowed with 2) the gift of genius creates 3) a masterpiece that is recognized as a work of genius (in art or science), and this gives its creator the status of a genius. Each of these links is conceptualized in the corresponding nuclear concept, which together form a single conceptual field GENIUS. It is the object of the performed research, within which the scientific and naive interpretation of the phenomena of genius, a genius, and a work of genius were differentiated. A comparison of two types (scientific and naive) of the concepts GENIUS, A GENIUS and A WORK OF GENIUS showed the following. Both types are structured according to the core-peripheral principle, but the components of this structure are not balanced in each type. The core components of the structure of nuclear concepts are almost identical in both versions of the worldview, which indicates the stability and universality of the key characteristics of the phenomenon of genius, as interpreted by representatives of the English-speaking society, regardless of their professional affiliation. At the same time, the naive picture of the world is distinguished by the presence of a wider periphery in the structure of all three concepts. According to our observations, the reason for this lies in the large number of evaluative conceptual features, which, moreover, are often presented in the form of opposite pairs, that is, they contain signs that are opposite in content. The relatively small number of peripheral features in all nuclear concepts in the scientific picture of the world is explained by the fact that the academic discourse actively operates on the core, fundamental features of the content structure of the given concepts, thinking about which scientists rarely refer to subjective, secondary, evaluative characteristics.