Публічна промова як жанр китайськомовного дипломатичного дискурсу

Abstract

У статті здійснено аналіз структурних, лексико-семантичних та прагматичних особливостей публічної промови високої посадової особи як жанру сучасного китайськомовного дипломатичного дискурсу на матеріалі виступу Голови КНР Сі Цзіньпіна на 22-му засіданні Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Із зростанням ролі КНР на світовій арені, розширюється й вживання китайської мови у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики й дипломатії. В умовах глобалізації та на сучасному етапі розвитку інформаційно- комунікаційних технологій публічні формати дипломатії, зокрема, багатосторонні міжнародні конференції та форуми, відіграють все більш значну роль у міжнародних відносинах. Частка таких заходів особливо збільшилась протягом останніх років, що зумовлено глобальною пандемію коронавірусу, яка примусила перевести комунікацію, зокрема й спілкування найвищих керівників держав в онлайн-формат. Одним з найрозповсюдженіших жанрів дипломатичного дискурсу є публічна промова високої посадової особи на міжнародну тематику. За результатами проведеного із застосуванням широкого спектру розроблених Т. Ван Дейком методик дискурсивних досліджень та з урахуванням поточного міжнародно-політичного контексту, фактичних інтересів Китаю у глобальному та регіональному вимірі аналізу фрагментів дискурсу визначено ключові дискурсивні цілі, які, найімовірніше, прагне досягти китайська сторона, а саме: зміцнення позиції Китаю як найпотужнішої держави-учасниці ШОС та регіонального лідера в політичному, безпековому, економічному, гуманітарному вимірах; позитивна презентація Китаю як конструктивного учасника міжнародних відносин; негативна презентація країн Заходу, насамперед США як таких, що займають неконструктивну позицію, яка не лише суперечить інтересам держав глобального Півдня, зокрема, учасницям ШОС, а й не сприяє глобальному соціально-економчному розвитку та зростанню рівня глобальної безпеки; створення позитивного образу ШОС як міжнародної організації, яка активно розвивається, ефективно працює, є відкритою та інклюзивною.

The article analyzes the structural, lexical-semantic and pragmatic features of the public speech of a high-ranking official as a genre of modern Chinese-language diplomatic discourse on the material of the speech of the President of the People's Republic of China Xi Jinping at the 22nd meeting of the Council of Heads of States of the Shanghai Cooperation Organization (SCO). With the growing role of the People's Republic of China on the world stage, the use of the Chinese language in the field of international relations, foreign policy and diplomacy is also expanding. In the conditions of globalization and at the current stage of development of information and communication technologies, public formats of diplomacy, in particular, multilateral international conferences and forums, play an increasingly significant role in international relations. The share of such events has especially increased in recent years, due to the global coronavirus pandemic, which forced communication, in particular, the communication of the highest heads of state, into an online format. One of the most widespread genres of diplomatic discourse is a public speech by a high-ranking official on international topics. Based on the results of an analysis of fragments of discourse carried out using a wide range of discursive research methods developed by T. Van Dijk and taking into account the current international political context and the actual interests of China in the global and regional dimension, the key discursive goals that the Chinese side is most likely to strive to achieve, namely: strengthening China's position as the most powerful member state of the SCO and a regional leader in political, security, economic, and humanitarian dimensions; positive presentation of China as a constructive participant in international relations; negative presentation of the countries of the West, primarily the United States, as occupying an unconstructive position, which not only contradicts the interests of the states of the global South, in particular, the members of the SCO, but also does not contribute to global socio-economic development and the growth of the level of global security; creating a positive image of the SCO as an international organization that is actively developing, works efficiently, is open and inclusive.