Актуалізація синтагматичної валентності числівників і «нульової» валентності у французьких фразеологізмах

Abstract

Стаття присвячена актуалізації синтагматичної валентності квантитативних одиниць мовлення, зокрема числівників, та лексеми “zero” у французьких фразеологізмах, які є повсякчас відтворюваними в мовленні сполуками, що своєю чергою увиразнюють референційну інтенційність мовної культури народу. Використання методу проектування як наочного зображення, передбачає знання щодо набуття кількісних лексико-семантичних функцій числовими одиницями синтагми та окреслення актуалізації реферованого поняття кількісності. А також не менш цікавим є порівняльний метод, що передбачає пропоновані відповідники українською мовою. Виокремлення числівника як логічної складової синтагматично-синтаксичної основи ідіоми безперечно вимагає застосування пошукового методу, бо саме він дозволяє активізувати логіко-наслідковий характер фразеологізму. Також, важливим у дослідженні є етимологічний аспект, що дозволяє прослідкувати на діахронічному і синхронічному рівнях часткову зміну семантики лексики, яка передбачає у звичайному контексті точну кількість, ‘un’(один) – це ‘un’(один); ‘deux’(два ) – це ‘deux’(два); ‘zero’(нуль) – це ‘zéro’(нуль); і бачимо, що в окремих випадках при перекладі цілковиту смислову трансформацію, яка попри те не втрачає референта, бо спрямована на реакцію адресата. Логічна завершеність досліджуваних фразеологізмів увиразнюється саме актуалізацією кількісних складових, що свідомо використовують у процесі мовлення найвлучніші і найзрозуміліші для оточуючих вирази. Проектування синтагматичної валентності квантитативних одиниць мовлення у «розгалужені синтагматичні дерева», у яких безпосередньо через валентність структурних одиниць чи умовно позначимо їх як «ядерні» по відношенню до периферійних одиниць, які можуть формувати периферійні смислові синтагми у спільних фразеологізмах. Саме принцип валентності, окрім кількісної семантики через понятійну екстралінгвістичну варіативність одиниць мовлення набуває якісного характеру частково, а інколи повністю змінює польову природу, тобто денотативне значення одиниць фразеологізму, що і є предметом дослідження. Дослідження та виявлення подібних мовних фразеологічних відповідників в українській мові з тим, щоб показати носіям мови, у який спосіб синтаксично організовані конструкції сформовані носіями мови в різний історичний період в залежності від контексту, ситуативної поведінки мовця та його сприйняття дійсності змінюють своє значення, набуваючи конотативних нашарувань як позитивного, так і негативного змісту з тим, щоб вплинути на адресата. Очевидно, що практичне значення даної роботи полягає у виявленні таких числівникових одиниць, що забезпечують валентність лексико-семантичних одиниць синтагми. Числівник може вживатися у функції додатка, обставини, бути одним із складових елементів граматичної основи фразеологізму, та саме актуалізація реферованого поняття відбувається через кількісну складову, що може позначати «відсутність чогось», чи метафоризовану величину, тобто більшість логіко-філософських величин, які відображені кількісною лексикою, а у нашому випадку числівниками у фразеологізмах. Спроектовані схеми прикладів фразеологізмів дозволяють наочно продемонструвати складні валентні зв’язки між ключовими компонентами синтагм.

The article is devoted to actualization of the syntagmatic valence of quantitative speech units, in particular, numerals, and the lexeme "zero" in French phraseological units, which are constantly reproduced in speech, which in turn express the referential intentionality of the people’s language culture. The use of the projecting method as a visual representation involves knowledge about the acquisition of quantitative lexical-semantic functions by the numerical units of the syntagma and the outline of the actualization of the referenced concept of quantity. And, the comparative method is also no less interesting, which provides for the proposed equivalents in the Ukrainian language. Isolation of the numeral as a logical component of the syntagmatic-syntactic basis of the idiom definitely requires the use of a search method, because it allows activating the logical-consequential character of the phraseology. Also, the etymological aspect is important in the study, which allows us to trace at the diachronic and synchronic levels a partial change in the semantics of the vocabulary, which in the usual context implies an exact quantity, 'un' (one) is 'un' (one); 'deux' (two) is 'deux' (two); 'zero' is 'zéro'; and we see that in some cases, a complete semantic transformation occurs during translation, which nevertheless does not lose the referent, because it is aimed at the addressee's reaction. The logical completeness of the researched phraseology is expressed precisely by the actualization of quantitative components, which consciously use the most apt and most understandable expressions for others in the speech process. Projecting the syntagmatic valence of quantitative speech units into "branched syntagmatic trees", in which directly due to the valence of structural units or conditionally we designate them as "nuclear" in relation to peripheral units that can form peripheral meaningful syntagms in common phraseology. It is the principle of valence, in addition to quantitative semantics, due to the conceptual extralinguistic variability of speech units that acquires a qualitative character, partially, and sometimes completely changes the field nature, that is, the denotative meaning of phraseological units, which is the subject of the study. Research and identification of similar linguistic phraseological equivalents in the Ukrainian language in order to show native speakers how syntactically organized constructions formed by native speakers in different historical periods change their meaning, acquiring connotative layers, depending on the context, situational behaviour of the speaker and his perception of reality both positive and negative content in order to influence the addressee. It is obvious that the practical significance of this work lies in the identification of such numerical units that ensure the valence of the lexical-semantic units of the syntagm. The numeral can be used in the function of an object, adverbial modifier, be one of the constituent elements of the grammatical basis of the phraseology, and the actualization of the referenced concept occurs through a quantitative component that can denote the "absence of something" or a metaphorized quantity, i.e., most logical and philosophical quantities that are represented by a quantitative vocabulary, and in our case, numerals in phraseological units. The designed schemes of examples of phraseological units allow to clearly demonstrate complex valence relationships between the key components of syntagms.