Типологія сучасних лексикографічних видань

Abstract

У статті розглянуто типологію сучасних лексикографічних видань, а також словник як особливий лінгвістичний жанр, у якому слово є центральною одиницею. Залежно від підходу, практичного, теоретико-лексикографічного чи культурологічного, словник розглядають як довідкове видання, певною мовною моделлю, культурним надбанням народу відповідно. Автори звертають увагу, що варто окреслити критерій-домінанту, який виявлятиме загальні особливості, оскільки словник покликаний виконувати низку важливих функцій. Крім того, система критеріїв повинна мати ознаки перспективності, створювати передумови появи нових типів словників. Відповідно вирізняють критерії вищого та нижчого порядку. Теорія лексикографії пропонує декілька класифікацій наявних словників залежно від складу та кількості представлених лексичних одиниць, типу їхніх додаткових пояснень тощо. За кількістю представлених мов словники поділяються на одномовні, двомовні й багатомовні. Одномовні представляють лексикон однієї мови. Двомовні та багатомовні є перекладними за своєю суттю та пропонують еквіваленти мовних одиниць. У статті більш докладно зосереджено увагу на одномовних словниках за типом характеристик слова та за типом системних відношень між словами. Наразі існує понад 27 різних типологій словників, що свідчить про багатогранність лексикографічних праць та про їх затребуваність у сучасному суспільстві. Автори наголошують, що зважаючи на потреби сучасного суспільства, існує потреба комбінованих словників, які б надавали різнопланову інформацію та сприяли продуктивності праці фахівців різних галузей науки та техніки. При укладанні лексикографічних праць важливим критерієм є адресат, відтак словник може бути теоретико-науковим, навчальним, довідковим тощо.

The article examines the typology of modern lexicographic editions and the dictionary as a particular linguistic genre in which the word is the central unit. Depending on the approach, practical, theoretical-lexicographic, or cultural, the dictionary is considered a reference publication, a particular language model, and cultural property of the people, respectively. The authors highlight that it is worth outlining a dominant criterion that will reveal standard features since the dictionary is designed to perform some essential functions. The criteria system should have signs of perspective and create prerequisites for new dictionaries. The theory of lexicography offers several classifications depending on the composition and number of presented lexical units, the type of their additional explanations, etc. According to the number of languages, dictionaries fall into monolingual, bilingual, and multilingual. Bilingual and multilingual are translatable and offer equivalent language units. The article focuses in more detail on monolingual dictionaries by the type of word characteristics and by the type of systemic relations between words. There are more than 27 different dictionary typologies, indicating the versatility of lexicographic works and their demand in modern society. The authors emphasize that considering modern society's needs, there is a need for combined dictionaries that would provide diverse information and contribute to the productivity of specialists in various fields of science and technology. When compiling lexicographic works, an important criterion is an addressee so that the dictionary can be a theoretical-scientific, educational, reference, etc.