Проблема самоідентифікації головного героя в романі «Сильні та одинокі» П. Кралюка

Abstract

У статті досліджено проблему самоідентифікації, яка постає в історичному романі «Сильні та одинокі» (2011) сучасного письменника Петра Кралюка (нар. 1958). З’ясовано, що ще в давнину для індивідуума питання самовизначення було напрочуд нагальним, спонукаючи його до безперервної рефлексії. Першопочатковим сенсом ідентифікації стало ототожнення, співвіднесення себе з кимось, знаходження спільних рис. Пізніше вона набула значення індивідуальної відповіді на своє екзистенційне місце у світі, усвідомлення власної ролі, знаходження себе в універсумі. Встановлено, що у творі П. Кралюка проблема самоідентифікації стосується насамперед головного героя – лідера ОУН Степана Бандери (1909–1959). В цьому романі юний націоналіст зображений незламним борцем і безстрашним мучеником за українську незалежність. Однак інші герої «Сильних та одиноких», з якими Бандера зустрічається, намагаються на нього вплинути, змусити замислитися над зробленим вибором, узяти під сумнів власні погляди. Молодик мужньо тримається та витримує всі випробування, лишаючись вірним собі. Квінтесенцією перевірки самоідентифікації лідера ОУН є другий розділ роману П. Кралюка («Розмова друга, головна»), в якому лідер ОУН під час своїх марень бачить князя часів Речі Посполитої – Ярему Вишневецького (1612–1651). Слова польського можновладця стають для Степана своєрідними спокусами диявола, адже вони кардинально суперечать його переконанням. Ці обидва герої твору різняться між собою за соціальним статусом, політичними та релігійними поглядами, портретними зображеннями. Магнат XVII ст. зауважує про те, що історичні оцінки великою мірою можуть ґрунтуватися на суб’єктивних уподобаннях дослідника, тоді як правда лишається поза увагою. З цього погляду дилема герой/зрадник, над якою міркують щодо Бандери та Вишневецького, не є легко розв’язаною. Було наголошено на тому, що символічним у «Сильних та одиноких» виступає число три, адже діалог між двома вищезгаданими історичними постатями відбувався упродовж трьох ночей. Їхнє інтелектуальне змагання поглиблюється завдяки використанню ними приповідок та цитат. Наприкінці свого роману П. Кралюк пропонує читачу власне історичне дослідження, яке присвячене об’єктивному розгляду таких діячів як Бандера і Вишневецький.

The article examines the problem of self-identification, which appears in the historical novel “The Strong and the Lonely” (2011) by the modern writer Petro Kraliuk (b. 1958). It was found that even in ancient times, the question of selfdetermination was surprisingly urgent for the individual, prompting him to continuous reflection. The original meaning of identification was identification, correlation of oneself with someone, finding common features. Later, it acquired the meaning of an individual response to one's existential place in the world, awareness of one’s own role, finding oneself in the universe. It has been established that in P. Kraliuk’s work, the problem of self-identification concerns primarily the main character – the leader of the OUN, Stepan Bandera (1909–1959). In this novel, the young nationalist is portrayed as an indomitable fighter and a fearless martyr for Ukrainian independence. However, other heroes of “The Strong and the Lonely”, with whom Bandera meets, try to influence him, to make him think about the choice made, to question his own views. The young man courageously holds on and withstands all trials, remaining true to himself. The quintessence of the OUN leader’s self-identification check is the second chapter of P. Kraliuk’s novel (“The second, main conversation”), in which the OUN leader, during his delusions, sees the prince of the time of the Polish-Lithuanian Commonwealth – Jeremi Wiśniowiecki (1612–1651). The words of the Polish potentate become a kind of devil’s temptation for Stepan, because they radically contradict his beliefs. These two heroes of the work differ from each other in social status, political and religious views, portrait images. Magnate of the 17th century notes that historical assessments can be largely based on the subjective preferences of the researcher, while the truth is overlooked. From this point of view the hero/traitor dilemma, that Bandera and Wiśniowiecki ponder over, is not easily resolved. It was emphasized that the number three is symbolic in “The Strong and the Lonely”, although the dialogue between the two aforementioned historical figures took place over three nights. Their intellectual competition is deepened by their use of fables and quotations. At the end of his novel, P. Kraliuk offers the reader his own historical research, which is devoted to an objective consideration of such figures as Bandera and Wiśniowiecki.