Жанровий синкретизм роману Ґ. Шкурупія «Двері в день»

Abstract

Творчість Ґ. Шкурупія, теоретика і практика українського панфутуризму, позначена розкутістю думки, прагненням до експериментів. На початку творчого шляху репортаж не відігравав істотної ролі в літературній діяльності письменника, але згодом Ґ. Шкурупій «знайшов» у ньому нові можливості. Не зважаючи на наукове дослідження творчого доробку Ґ. Шкурупія у працях А. Білої, С. Журби, О. Ільницького, О. Сінченка, Я. Цимбал і ін., вбачаємо недостатньо опрацьованим питання мистецьких пошуків Ґ. Шкурупія в романі «Двері в день». Еклектизм у творчості Ґ. Шкурупія вказує на синтетичний характер мистецьких пошуків. В українській літературі початку ХХ століття традиційні застарілі жанри не задовольняли молодих письменників, які прагнули нового мистецтва, розширення його меж. Роман-експеримент «Двері в день» Ґ. Шкурупія характеризується синкретизмом художньо-публіцистичних форм. Футурист формальні прийоми цілісної організації фактажу підкріплював різними тематичними та стилістичними засобами, які корелювали між собою. З’ясовано, що роман «Двері в день» Ґ. Шкурупія виходить за межі традиційних уявлень про художні твори. У романну оповідь про пошук Теодором Гаєм власної ідентичності, загубленої у реальному житті, вкраплено художні репортажі, своєрідні «…вражіння від подорожі» «старим Дніпром» (відомо, що за два роки до написання роману Ґ. Шкурупій (у романі – Теодор Гай) та Д. Бузько (у романі – Петро Пустовійт) відвідували місто Запоріжжя, де із дніпровських порогів поставав Дніпрельстан) та стенограму лекції про важливість індустріалізації та будівництва Дніпровської гідроелектростанції – «штучного сонця півдня України». Наголошено, що автор передає враження від мандрівки (погляд репортерів зосереджений на історичних місцях: Трипільські гори, Дніпро, Канів, Кременчук, Запорозька Січ); опоетизовує запорозькі пороги, які поступаються масштабним обертам, розгорнутих владою технічного прогресу; висловлює позицію щодо руйнування історичного місця і зведення на дніпровських порогах потужної гідроелектростанції. Ґ. Шкурупій у романі «Двері в день» втілив дві реальності – художню й публіцистичну. Фікційність задуму підсилює реальність звучання голосу репортерів про будівництво Дніпровської гідроелектростанції. Письменник вдало поєднав різножанрові тексти у спільній текстуальній площині.

The work of G. Shkurupia, the theoretician and practitioner of Ukrainian panfuturism, is characterized by the freedom of thought, the desire for experiments. At the beginning of his creative career, reportage did not play a significant role in the writer's literary activity, but later G. Shkurupii «found» new opportunities in it. Despite the scientific study of G. Shkurupia's creative output in the works of A. Belaya, S. Zhurba, O. Ilnytskyi, O. Sinchenko, Ya. Tsymbal, etc., we see the issue of G. Shkurupia's artistic pursuits in the novel «A Door into a Day» as insufficiently studied. Eclecticism in G. Shkurupia's work indicates the synthetic nature of artistic research. In the Ukrainian literature of the beginning of the 20th century, traditional, outdated genres did not satisfy young writers who sought a new art, expanding its boundaries. G. Shkurupia's experimental novel «A Door into a Day» is characterized by syncretism of artistic and journalistic forms. The futurist reinforced the formal techniques of the integral organization of the factage with various thematic and stylistic means, which correlated with each other. It has been found that the novel «A Door into a Day» by G. Shkurupia goes beyond traditional ideas about works of art. The traditional novel narrative about Theodore Guy's search for his own identity, lost in real life, is interspersed with artistic reports, a kind of «...impressions from a trip» along «the old Dnieper» (it is known that two years before writing the novel, G. Shkurupii (in the novel – Theodore Guy ) and D. Buzko (Petro Pustovyit in the novel) visited the city of Zaporizhzhia, where Dniprostan rose over the Dnieper rapids) and a transcript of the lecture on the importance of industrialization and the construction of the Dnipro Hydroelectric Power Plant – «the artificial sun of southern Ukraine». It is emphasized that the author conveys his impressions of the journey (the reporters’ view is focused on historical places: the Trypil mountains, the Dnipro, Kaniv, Kremenchuk, Zaporoz’ka Sich); poetizes the Zaporozhian rapids, which give way to large-scale turnovers deployed by the power of technological progress; expresses a position regarding the destruction of the historical site and the construction of a powerful hydroelectric power station on the Dnieper rapids. In his novel «A Door into a Day» G Shkurupii embodied two realities – artistic and journalistic. The fictionality of the idea reinforces the reality of the sounding of the reporters' voices about the construction of the Dnipro hydroelectric station. The writer successfully combined texts of various genres in a common textual plane.