Микола Вороний як зачинатель українського модернізму

Abstract

У статті здійснено літературно-критичний аналіз творчої спадщини відомого українського письменника та поета Миколи Кіндратовича Вороного, який у 30-х роках ХХ століття, як і багато українських діячів-патріотів, зазнав страшної долі «ворога народу». Відомі літературознавці й критики такі, як: С. Єфремов, О. Білецький, Л. Білецький, І. Лизанівський та інші – займалися дослідженням художньої практики митця-молодомузівця. Кожен літературознавець-дослідник до вивчення творчої спадщини поета-модерніста підходив, враховуючи свою світоглядну будову, сформовану внутрішню культуру та інтелект, але водночас, дотримуючись тих методів і концепцій літературознавства, які були характерні для тієї чи іншої епохи. Виявлено, що пошук Миколою Вороним шляхів щодо модернізації вітчизняного письменства мав глибинну суперечливість – митець не хотів ламати реалістично-моралістичні традиції, але намагався на їх основі щось нове створити. З’ясовано, що Микола Вороний був один з перших модерністів, який спромігся відверто та відкрито заявити щодо прагнення про модель кардинально iншої реальностi в літературному мистецтві, розкрив на показав широкому загалу усі свої модерністські літературно-естетичні уподобання. Встановлено, що звернення Миколи Вороного до українських поетів, закликаючи побудувати письменство на зовсім нових засадах естетики, викликало опозиційний спротив серед представників народницької літературної школи, що в подальшому перетворилося в сильне протистояння представників двох різних літературних таборів і вже на початку XX ст. проявилося гострими літературними суперечками та дискусіями стосовно майбутніх шляхів розвитку українського письменства та літератури. Визначено, що ідеї Миколи Вороного на тлі розвитку концепції модернізму та його світогляду були ніби силовим полем для поштовху, що надавало енергії розвитку ранньому модернізму в нашій країні.

In the proposed article, a literary and critical analysis of the creative heritage of the famous Ukrainian writer and poet Mykola Kindratovych Voronyi, who in the 30s of the 20th century, like many Ukrainian patriots, suffered the terrible fate of the «enemy of the people». Well-known literary experts and critics such as: S. Yefremov, O. Biletskyi, L. Biletskyi, I. Lysanivskyi, and others - studied the artistic practice of the young musician artist. Each literary scholar-researcher approached the study of the creative heritage of the modernist poet, taking into account his worldview structure, formed internal culture and intelligence, but at the same time, adhering to those methods and concepts of literary studies that were characteristic of this or that epic. It was revealed that Mykola Voronim’s search for ways to modernize domestic literature had a deep contradiction - the artist did not want to break the realistic-moralistic traditions, but tried to create something new on their basis. It has been found that Mykola Voronyi was one of the first modernists who managed to openly and openly declare his desire for a radically different model of reality in literary art, and revealed to the general public all his modernist literary and aesthetic preferences. It was established that Mykola Voronyi’s appeal to Ukrainian poets, calling to build writing on completely new aesthetic principles, caused opposition among representatives of the populist literary school, which later turned into a strong confrontation between representatives of two different literary camps already at the beginning of the 20th century. manifested itself in sharp literary controversies and discussions regarding the future ways of development of Ukrainian writing and literature. It was determined that the ideas of Mykola Voronoi, against the background of the development of the concept of modernism and its worldview, were like a force field for an impulse that gave energy to the development of early modernism in our country.